«Окупацію Запорізької атомної електростанції я бачив у прямому ефірі.

Уночі 4 березня мені повідомили, що відбувається захоплення станції. Ми одразу зідзвонилися з керівником НАЕК «Енергоатом». Я уточнив, чи працюють камери спостереження. Камери працювали — і ми прийняли рішення показати світу те, що відбувається.
Було видно, як російська військова техніка заходить на територію станції, як відкривається вогонь, як виникає пожежа. Вперше в історії танки обстрілювали діючий ядерний об’єкт.

Я зробив фото з трансляції та надіслав його Генеральному директору МАГАТЕ Рафаелю Гроссі з повідомленням про атаку на ядерні блоки та необхідність негайної реакції. Ми були на зв’язку практично щогодини.
Ми сподівалися, що міжнародні механізми ядерної безпеки зможуть зупинити ескалацію. На жаль, цього не сталося. Станція була окупована, і вперше в історії діючий ядерний об’єкт опинився під контролем іноземних військових.

Уже 5 березня ворог рухався у напрямку Південноукраїнської атомної електростанції. Вона залишилася під українським контролем виключно завдяки нашим Збройним Силам.
Паралельно ми посилили оборону інших станцій, зокрема Рівненської атомної електростанції. На всіх АЕС, що перебувають під контролем України, було запроваджено новий порядок захисту.

Для енергосистеми це був початок надзвичайно складного періоду. Запорізька станція давала 6 ГВт потужності. Але попри її окупацію, попри роботу в ізольованому режимі, енергосистема залишалася цілісною.

За це велика подяка українським енергетикам. Саме тоді вони вкотре довели: навіть у найскладніших умовах система працює».