Сім військових едельвейсів, сім різних життєвих шляхів, що перетнулися в цьому історичному моменті, коли ми вчергове виборюємо наше право на існування. Чотири роки війни: великої, широкомасштабної. Як її назвуть нащадки? Надзусилля кожної окремої людини – це крапля в нестримному потоці, який точить віковий фундамент імперії. Сергій. Зустрів війну в рідному Сватовому. Ходив на протести, а згодом виїхав з окупованих територій, щоб доєднатись до українського війська. Оксана. Не бачила іншого шляху, окрім як наближати перемогу волонтерством, а згодом і службою в Десятці. Юля. Мати, волонтерка, військова. Її донька вже стала підлітком за час великої війни, і вона добре знає ціну кожної хвилини в маминих обіймах. Богдан. Зустрів вторгнення дитиною, юнаком. Але вже тоді він обрав для себе шлях воїна. Такі, як він — майбутнє Збройних сил. Віктор Григорович. Енциклопедія бригади. Йому вже рік як 60, і він виховав для себе гідну заміну, та все ще продовжує нести службу. Оксана. Історія кохання, яка показує нам, що навіть в найтемніший час є місце для надії та кохання. Сьогодні вони з чоловіком пліч-о-пліч боряться за наше майбутнє. Степан. Хто сказав що депутати не воюють? Ось кращий приклад відданості обов'язку служити країні. Разом з братом вони долучилися до Сил оборони. На жаль, Олег на щиті... Але ми зі щитом і дивимось в майбутнє з вірою та впевненістю, що обраний нами шлях вірний. Слава Україні!