Повернути з полону — складно. Але повернути людину до життя, у якому немає страху, болю і тіней пережитого — значно складніше

Вчора разом із Послом Канади в Україні Наталкою Цмоць переглянули фільм Butterfly Vision Максима Наконечного.

Ця стрічка знову повертає до розуміння: звільнення — це лише початок. Далі — складний і часто тернистий шлях лікування, відновлення, спроб зібрати себе заново і навчитися жити після полону. І особливо боляче, що на цьому шляху людина інколи стикається не лише з власною травмою, а й із нерозумінням чи відстороненістю суспільства. Це боляче, що багато хто досі не розвинув толерантності до своїх співгромадян.

Але цей фільм і про інше. Він про силу, яка народжується всупереч усьому. Про неймовірну стійкість духу, про незламність наших людей, і особливо жінок, які навіть після найтемніших випробувань знаходять у собі сили жити далі.

І ще дуже важливе: саме завдяки таким фільмам світ дізнається правду про злочини, тортури, реальність того, що відбувається з нашими людьми в полоні та незаконному ув’язненні. Це можливість говорити з екранів кінозалів: ось правда, якою живе Україна. І якщо її ігнорувати — вона може перетворитися й на ваш страшний сон.

Тому ми не можемо дозволити світу втомитися від України. Не можемо дати російській пропаганді виграти — адже вона цього прагне найбільше.

Підтримуйте такі фільми. Поширюйте. Використовуйте цей ресурс — бо кіно говорить там, де замовкає політика. А наше завдання зробити так, щоб злочини залишилися лише на екранах, а не в реальності живих людей.

Facebook* | Instagram* | Х