Законотворчість наосліп: чому Рада не знає, як працюють її рішення?🤔

Парламент ухвалює рішення швидко, але майже ніколи системно не аналізує, що з ними стається після підписання. Замість послідовної політики ми отримуємо постійне латання дірок та виправлення помилок «на ходу».

Яскравий приклад — ситуація із СЗЧ. Коли кількість проваджень зросла з майже 7 тисяч у 2022-му до 67 тисяч у 2024-му, правила повернення на службу почали змінювати ледь не щомісяця. Проте чи стали ці рішення ефективними? Відповіді немає, бо аналіз наслідків у нас досі не став обов'язковим.

Схожа історія із законом про деолігархізацію, який ухвалили з колізіями, а запуск у результаті відклали.

Без постзаконодавчого контролю, інструменту, який успішно працює в тій же Британії, наші закони ризикують залишатися набором декларацій, ухвалених наосліп.

🔗 Як змінити підхід до законотворчості та змусити систему працювати на результат — читайте у матеріалі Ірини Корженкової на сайті ЧЕСНО.