Що таке моральна травма війни. Витоки терміну. Частина 1.

Дякую за ваші реакції. Створю невелику серію матеріалів про моральну травму. Навчання неймовірно корисне і важливе, то буду ділитись потроху.
Поняття моральної травми (moral injury) — одне з найважливіших і водночас найтонших у сучасній психології війни, травми та етики. Воно позначає не лише психологічний біль, а насамперед глибоке порушення моральної цілісності, коли людина стикається з подіями, які суперечать її базовим уявленням про добро, зло, гідність і людяність. Нижче подано розгорнений історико-науковий огляд походження цього поняття.

Термін увів психіатр Джонатан Шей (Jonathan Shay), який працював із ветеранами війни у В’єтнамі. Пізніше концепцію розвинув Бретт Ліц (Brett Litz) з колегами, виділивши моральну травму як окремий тип поранення душі, відмінний від ПТСР.

Історичні передумови: досвід війни та совісті
Ідеї, близькі до моральної травми, існували задовго до появи самого терміна. У листах солдатів після Першої та Другої світових воєн, у спогадах ветеранів В’єтнаму, Кореї, Афганістану постійно з’являється тема провини, сорому, духовного спустошення, які не вписувалися в рамки класичного посттравматичного стресового розладу (ПТСР).
Після Першої світової такі стани описували як «втома від бою» або «shell shock» (буквально – шок від снарядів). Психіатри того часу помічали, що частина військових не мала симптомів страху чи флешбеків, але переживала глибокий моральний розлад: втрату сенсу життя, відчуття провини за власні дії або за виживання, ворожість до самого себе.
Проте науково ці феномени не виокремлювали - вони розглядалися лише як різновид депресивної або невротичної реакції.

Витоки терміна: Джонатан Шей (1990-ті роки)
Сам термін «moral injury» уперше системно сформулював американський психіатр і філолог Джонатан Шей (Jonathan Shay), який у 1990-х роках працював із ветеранами війни у В’єтнамі в системі охорони здоров’я США.
Шей, спираючись на розповіді сотень ветеранів, помітив, що багато з них переживають не страх, а моральне спустошення — втрату віри в добро, у власну людяність, у справедливість світу. Він порівнював ці переживання із долею Ахілла з гомерівської «Іліади» — воїна, зрадженого власним командиром і втягнутого у насильство, яке знищило його душу.
У своїй відомій книзі “Achilles in Vietnam: Combat Trauma and the Undoing of Character” (1994) Шей визначив моральну травму як:

Моральна травма - це руйнування характеру, що виникає тоді, коли людина стає свідком або учасником дій, які глибоко суперечать її моральним переконанням, особливо в умовах зради авторитетом, якому вона довіряла

.”
Важливо, що для Шея моральна травма — це не тільки індивідуальний досвід, а й етичний збій системи: вона виникає там, де командири, держава або суспільство зраджують моральні цінності, змушуючи солдата діяти всупереч власній совісті.

Розвиток поняття у 2000-х роках: Леррі Бротен і Брета Ліц
Після американських воєн в Іраку та Афганістані це поняття стало активно досліджуватися психологами, капеланами та військовими лікарями. Зокрема, психологи Brett Litz, Nathan Stein, William Nash, Lori Maguen та інші (2009) у своїй ключовій статті “Moral injury and moral repair in war veterans: A preliminary model and intervention strategy” розширили визначення Шея і запропонували більш наукову структуру.
Вони визначили моральну травму як:
“Психологічний, соціальний і духовний дистрес, який виникає внаслідок скоєння, непрямої участі або спостереження дій, що суперечать власним моральним цінностям чи етичним стандартам.”
Ліц і колеги описали дві основні форми моральної травми:
1. Травма дії (commission) — коли людина сама здійснила або була змушена здійснити дії, які вважає морально неприйнятними (наприклад, убивство цивільних, неетичні накази).
2. Травма бездіяльності (omission) — коли людина не втрутилася, щоб запобігти злу чи допомогти іншим.
Ця концепція включала не лише провину, а й сором, втрату довіри, розчарування в людстві, відчуття, що «душа зруйнована».

Є ще чимало матеріалу.
Якщо це цікаво - поставте вогник або +. Напишу продовження.
@bagnenkoPsy