5 базових навичок комунікації цивільних з військовими. І Майстер-клас по взаємодії на який запрошую. Частина 2

Я обіцяв поділитись базовими навичками комунікації. Перші 5 навичок виявились дуже корисними, дякую за вашу активність і реакції.
иконую обіцяне

1. Уважне слухання
Слухайте без перебивань, порад і коментарів. Дайте військовому простір говорити у своєму темпі і стільки, скільки він хоче. Слухайте не для відповіді, а для розуміння. Спокійна присутність.
Вчиться практикувати і просто бути поруч.

2. Спостереження за невербальними сигналами
Звертайте увагу на міміку, тон голосу, рухи. Іноді вони скажуть більше за слова. Поважайте, якщо співрозмовник стає напруженим, і змініть тему або зупиніть розмову.
Вчиться уважності до дрібниць.

3. Прийняття досвіду без оцінки
Не коментуйте, що добре, що погано, правильно чи ні. Уникайте суджень типу: “Я б на твоєму місці…” або “А чого ви не зробили отак?”.
Просто створіть атмосферу безпечного простору. Найбільше роз’єднує якраз засудження і оцінки.

4. Формування довіри через щирість
Будьте автентичними. Не намагайтесь “грати роль” або виглядати надмірно обізнаним — це відчувається. Краще сказати: “Я не знаю, як правильно, але хочу бути поряд.”
Військовий сленг особливий. Не знати, що таке “заптурити” нормально. Завжди можна перепитати, і військовий, якщо він відчуває цей безпечний простір - розкаже.
(Заптурити — уразити ціль ПТУРом (протитанковою керованою ракетою), зазвичай із жартівливою інтонацією: “Танчик виїхав — заптуримо.”)

5. Регулювання власних емоцій
Зберігайте спокій, навіть якщо чуєте важке, страшне або незвичне. Військові можуть говорити про реальність війни відкрито — важливо не відреагувати панікою чи відторгненням.
Мені часто військові кажуть, що рідні дзвонять і кажуть щось на кшталт: Ми тут так за тебе переживаєте.
І це найгірше, що може зробити близький.
Перша його думка: Мені ітак складно, а я ще вас маю заспокоювати.

Ці навички особливо важливі в родинах, громадах, навчальних і медичних закладах, де цивільні і військові взаємодіють у спільному просторі.
І це не так складно, як здається.

​​Я буду проводити майстер-класи по темі взаємодії військових і цивільних.
Працюю в шпиталі для військових, є досвід.

30 червня ми починаємо. (дата перенесена на 1 тиждень в зв’язку з форс-мажорними обставинами)
Буде 3 майстер-класи - 1 на тиждень.

Кому буде корисно
✅ Родичі військовослужбовців
✅ Спеціалісти допомагаючих професій - волонтери, активісти, психологи
✅ Всі, хто хоче глибше розуміти мислення військових і як мудро взаємодіяти

Теми:
Тема 1. Базова психоедукація. Що таке ПТСР. Як виглядають симптоми ПТСР і чому їх не варто лякатись. Як комунікувати. Що говорити і чого уникати.
Тема 2. Як підтримати і говорити. Що говорити і чого уникати. Військові і цивільні. Базові навички. Базові принципи побудови контакту. Техніки і вправи, які працюють. Правила бою, за якими живе військовий.
Тема 3. Саморегуляція того, хто підтримує. Втрати. Техніки для відновлення після втрат. FAQ

Більше інформації - за посиланням в профілі.
Реєстрація тут:
https://forms.gle/t8QzCK3BpLnRhHMZ7
Запрошую.

А якщо це корисно — поставте ❤️ або + в коментарях.
Якщо набереться 30 ❤️ — так я зрозумію, що то важливо і напишу пост з 5 фінальними навичками комунікації (загалом буде 15 важливих навичок)

І дякую вам за те, що розповсюджуєте ці знання, нам всім так важливо, що прірва між цивільними і військовими зменшувалась.
@bagnenkoPsy