Маленький непомітний гріх, який веде до великих наслідків. Ранкове.

Вивчаю Святе письмо щоранку.
І бачу чітку закономірність.

Чистота дає простір і міцність. Дає стійкість в Господі. Дає близькість з Богом (Матв 5:8)
Лукавство губить. Лукавство веде до інших, більших гріхів.

лукавство - це нещирість, подвійні мотиви, хитрість, приховані натяки, маніпуляція.
І саме лукавство і веде до загибелі, до того, що людина ламається.

«Праведних провадить невинність, а підступних губить їхнє лукавство» (Притчі 11:3)

Лукавство губить. Це факт. Але це такий маленький гріх, здається, що «ну правда, що тут такого»

Роздумую багато над цим місцем Святого

«Хто любить чистоту серця, і має вдячні вуста, тому і цар стає другом» (Притчі 22:11)

Я роздумую про те, що чистота серця - це навичка. І це образ життя. Це те, що дає людині простір життя.
І це те, над чим треба трудитись, вчитись, формувати.

Бо всі ми люди, які можуть грішити словами. Можуть сказати лукаве і нечесне.
І от саме над тим, щоб відчувати лукавство щоразу, як воно з’являється і віддалятись від нього - і треба вчитись жити так.

«Відкинь від себе нещирість уст і віддали від себе лукавство язика» (Притчі 4:24)

Тобто відкидати кожен раз, як з’являється така думка.

Чистота - це образ життя. Образ життя, якому треба вчитись. І одна з складових - це вміти відкидати лукавство щоразу, як воно з’являється.

Це ранкові роздуми. Якщо корисне ранкове - поставте ??.
Інші роздуми можна знайти тут: #ранкове
@obodrenie