«Коли починаєш писати від першої особи і виходить так швидко, що читачі вірять, вони майже завжди думають, що ці історії насправді трапилися з тобою. Це природно: коли ти складав їх, ти мусиш розповідати так, ніби вони трапились із самим оповідачем. У разі успіху ти змусиш читача повірити, що це відбувалося і з ним самим.

Якщо в тебе вийшло, ти досяг того, чого прагнув, – створив щось таке, що стане частиною читацького досвіду, частиною його пам'яті. Можливо, читаючи оповідання чи роман, він щось упустить, але непомітно йому воно увійде на його пам'ять, стане частиною його досвіду – частиною його життя».

Ернест Ґемінґвей
@ErnestHemingwayWriting