Позиція, яку потрібно сказати вголос

Останні кілька днів я бачу хвилю маніпуляцій, адресованих і Офісу Генерального прокурора, і мені особисто.
Бачу спроби створити істерію, тиснути через публічний шум, нав’язати власні оцінки там, де має говорити лише Закон.

Скажу прямо: прокуратура не працює під тиском. І не буде.
У центрі цієї істерії кримінальне провадження, що стосується детектива НАБУ та його батька.
Багато гучних заяв, багато емоцій.
Мало фактів.

А факти прості:
— кримінальне провадження зареєстровано Службою безпеки України, на підставі матеріалів, зібраних оперативними працівниками.
— прокурори визнали зібрані слідчими докази достатніми для повідомлення про підозру у пособництві державі-агресору та зловживанні впливом.

Це рішення приймалося не у соцмережах.
І не в кабінетах «громадських діячів». А в рамках кримінального процесу.

Після повідомлення про підозру, слідчий суддя їм обрав запобіжний захід — тримання під вартою.
5 місяців слідства дали можливість слідчим міжвідомчої групи СБУ та ДБР провести значний обсяг роботи: допитати ключових свідків, зібрати та закріпити важливі докази. Внаслідок цього ймовірність перешкоджання слідству з боку підозрюваних істотно зменшилася, що стало підставою для звернення прокурорів до суду про пом?якшення, раніше обраного, запобіжного заходу.

Ще раз пояснюю: зміна запобіжного це не виправдання підозрюваних.
Слідство триває, і лише по його закінченні суд встановить хто винен, а хто — ні.

Ще один неправдивий міф, який розганяють: «ОГП забрав кримінальне провадження в СБУ і передав до іншого органу слідства».

Жодного рішення про зміну органу досудового розслідування не було і не буде.
Матеріали витребувані для оцінки стану досудового розслідування як це відбувається у тисячах інших проваджень.
Зараз матеріали вивчаються і після завершення їх повернуть до СБУ.

Щодо угоди з народним депутатом від забороненої партії «ОПЗЖ».
Так, угода є. Ні, її не можна оприлюднювати зараз — вона містить дані, пов’язані з безпекою підозрюваного і питаннями нацбезпеки.
Але я скажу одне чітко: в угоді немає згадок про керівництво антикорупційних органів. У ній немає жодного зв’язку з операцією «Мідас».
Факти, які у ній відображені, відбулися задовго до будь-яких нинішніх подій.

І тепер головне.
Найгучніші звинувачення сьогодні лунають від обвинувачених та підозрюваних у кримінальних провадженнях.
І це виглядає не як «боротьба за правду».
А як спроба створити інформаційний тиск, на прокурорів, слідство та суд і маніпулювати, прикриваючись «громадською думкою».
Я це називаю своїми словами: Тиск. Маніпуляція. Спроба залякати.
Але я обіцяв: я буду там, де важко.
І цієї обіцянки я дотримаю.
Моя позиція проста:
— прокурори виконують норми закону;
— суд встановлює вину або невинуватість;
— а соцмережі — не майданчик для шантажу правоохоронної та судової систем.

Я завжди відкритий до діалогу.
Але не до спроб керувати розслідуванням через пости у Facebook.
Це не про правову державу, якою так часто прикриваються окремі підозрювані та обвинувачені у своїх публічних виступах.