Сором зазвичай слідує певній моделі — циклу самообвинувачень і брехні, яка забирає життя за життям. По-перше, ми переживаємо дуже болючу подію. По-друге, ми віримо в брехню, що наш біль і невдача — це те, ким ми є, а не просто те, що ми зробили чи зробили нам, — і відчуваємо сором.

І, нарешті, наше почуття сорому змушує нас думати, що ми ніколи не зможемо одужати — що, насправді, ми навіть не заслуговуємо на це.

Крег Грошел
@CraigGroeschelWriting