– Докторе Юнг, щоб уточнити ще більше: ви стверджуєте, що у всіх суспільствах існують символи, які в певному сенсі спрямовують або визначають поведінку людини.

Ви також кажете, що ці символи якимось чином стають уродженими, або – у лапках – «вростають» у людину.

Юнг:
– Вони не стають. Вони є.
Вони присутні від початку.

Зрозумійте, що ми народжуємося всередині шаблону, ми самі є шаблоном.
Ми – структура, зумовлена ​​генами.

- Тоді можна сказати, що архетип - це вищий порядок інстинктивного патерну, як у вашому ранньому прикладі про те, як птах будує гніздо?

Юнг:
– Це біологічний порядок нашого психічного функціонування, як і наше біологічне чи фізіологічне функціонування підпорядковується певному плану.

Поведінка будь-якої птиці або комахи слідує певному патерну, і в нас те ж саме.

Людина має певний патерн, який робить його саме людиною, і жодна людина не народжується без неї.

Ми глибоко не усвідомлюємо цей факт лише тому, що живемо почуттями і поза собою. Але якщо людина змогла б поглянути всередину, вона б знайшла цей порядок у собі.

– Ви часто вживаєте поняття аніму та анімусу. Чи могли б ви пояснити ці терміни докладніше?

Юнг:
- Це трохи складно, знаєте.
Аніма – це архетипова форма, що виражає той факт, що чоловік має невелику частку жіночих генів – і це не зникає.

Це завжди є в ньому і діє в ньому як жіночий початок. Тому ще в XVI столітті гуманісти говорили, що чоловік має anima: кожен чоловік носить у собі свою жінку, - говорили вони. Тож це зовсім не сучасне відкриття.

Те саме і з анімусом: це чоловічий образ у душі жінки, який іноді цілком усвідомлений, а іноді й ні.

Це особливо добре обґрунтовані архетипи – ці двоє.
Вони винятково чітко окреслені.
І саме тут можна буквально «помацати» основу архетипу.


Карл Густав Юнг

(Поділіться з іншими. І підписуйтесь - тут багато думок Карла Юнга, що надихають)👇
@CarlJungWriting