25 березня 2022 року стало днем, коли стратегічний глухий кут для ворога став очевидним навіть для російського командування.

Поки ЗСУ продовжували стискати кільце, у Кремлі почали готувати інформаційне підґрунтя для свого відступу.
На Броварському та Бориспільському напрямках Сили оборони остаточно перехопили ініціативу. Було звільнено кілька населених пунктів, що відсунуло лінію фронту ще далі від столиці.
В Ірпені тривали запеклі вуличні бої. Українські військові методично зачищали квартал за кварталом, витісняючи залишки елітних підрозділів ПДВ РФ до північних околиць міста.
Зі спогадів бійця 72-ї ОМБр, позивний «Вікінг»:
«25 березня ми зайшли на позиції в районі Ірпеня, де раніше навіть голову не можна було підняти. Тиша була дивною. Ми зрозуміли, що їхня артилерія почала бити рідше — у них банально почалися проблеми з підвозом снарядів.
Пам'ятаю, як ми знайшли покинуту російську радіостанцію, яка ще працювала. Там був суцільний хаос: їхні командири кричали про дезертирство і про те, що немає палива для відходу. Ми перезирнулися з хлопцями і зрозуміли: "кишка" лопнула. Того дня ми взяли в полон групу строковиків, які просто ховалися в підвалі і благали не стріляти. Це був день остаточного зламу їхнього духу».
Саме 25 березня російське командування вперше офіційно заявило про завершення «першого етапу» так званої операції та намір зосередитися на «визволенні Донбасу». Це був перший публічний сигнал про поразку під Києвом та підготовка до майбутнього «жесту доброї волі».
25 березня стало точкою, після якої питання звільнення Київщини стало лише питанням часу, а не можливості. ЗСУ почали діяти як «мисливці», а окупанти перетворилися на «мішені», що намагаються знайти вихід.

#оборонаКиєва

Фото ілюстративне.
Автор: Сергій Нуженко