24 березня 2022 року запам’яталося остаточним переходом ініціативи до ЗСУ та початком «великої чистки» передмість та наближених до Києва населених пунктів:

Сили оборони почали активно тиснути на ворога на північ та схід від Києва. Було звільнено село Лук'янівка (Броварський напрямок), де наші військові знищили опорний пункт ворога, захопили техніку та полонених.
Спогади бійця з позивним «Скіф», 72-га ОМБр:
«24 березня ми зайшли на одну з позицій, яку вони [росіяни] тримали тиждень. Знаєте, що вразило? Вони кинули навіть свої автомати, аби швидше застрибнути в БМП і втекти. Того дня ми зрозуміли: вони не просто відступають, вони тікають.
Ми знайшли їхні карти, де Київ був розбитий на сектори, які вони збиралися захопити за перші три дні. Ми стояли там 24-го числа, курили і сміялися з тих карт. Тоді прийшло чітке усвідомлення — ми їх переломили. Ми вже не просто тримали оборону, ми зачищали свою землю».
Бій за  Лук’янівку  24 березня 2022 року став одним із найяскравіших прикладів успішного контрнаступу ЗСУ на Київщині.
Операцію проводили сили 72-ї ОМБр «Чорні Запорожці» спільно з добровольчими підрозділами. Бій увійшов в історію завдяки епічному протистоянню. Один український танк Т-64БВ під командуванням Героя України Сергія Пономаренка вступив у бій проти цілої роти російських танків. Наші танкісти знищили кілька ворожих одиниць (за різними даними 6–9 машин) і змусили решту відступити.
Як згадує Сергій Пономаренко, позивний «Поном»:
«Ми вискочили на них зненацька. Вони не очікували, що ми підемо прямо в лоб. Пам’ятаю, як перший ворожий танк просто "розсипався" після нашого пострілу. Потім була справжня карусель: ми маневрували між хатами, стріляли і знову ховалися. Коли побачили, що вони почали розвертатися і тікати в бік Баришівки, зрозуміли — ми їх зламали. То був день, коли техніка і дух спрацювали як один механізм».
Це звільнення стало сигналом для окупантів на Броварському напрямку: безпечних місць для них на Київщині більше немає.
24 березня мер Ірпеня Олександр Маркушин повідомив, що місто на 80% під контролем ЗСУ, хоча запеклі вуличні бої та обстріли тривали.
Над Києвом та областю було знову збито ворожі літаки та крилаті ракети. Повітряні Сили ЗСУ звітували про «гарний врожай» ворожих «пташок».
За даними розвідки, залишки тієї самої 64-кілометрової колони остаточно розпалися на дрібні групи, які намагалися окопатися в лісах, щоб просто вижити під вогнем нашої артилерії.
Закріплення успіху в Лук'янівці та фактичне розсікання комунікації між підрозділами окупантів на правому і лівому берегах Київщини.

Фото ілюстративне.
Автор: Віталій Сокур