Цю зенітну установку прийняли на озброєння у далекому 1960 році. Тоді, в часи стрімкого розвитку радарів і зенітних ракет, низькі висоти стали прихистком для літаків, які намагалися уникнути виявлення.
З початком повномасштабного вторгнення ЗУ-23-2 отримала в українському війську друге народження. Її знову застосовують за первинним призначенням – для знищення повітряних цілей. Проте сьогодні це вже не літаки чи вертольоти, а безпілотники, включно із сумнозвісними «шахедами».
Звісно, «зушки» модернізують - покращують прицільні пристрої, додають підсвітку та нічне бачення. Проте головні переваги, закладені «в залізо» 65 років тому, й досі є актуальними. Проста конструкція, легке керування, висока скорострільність – ось «суперсила» цієї зброї.
Обсуждение 0
Обсуждение не доступно в веб-версии. Чтобы написать комментарий, перейдите в приложение Telegram.
Обсудить в Telegram