Так вже вийшло, що я слухала цю книгу уривками понад 3 місяці, але тільки тому, що настрій на аудіо зʼявлявся лише зрідка.

Офігенний трилер з трукрайм-основою, але від тієї основи він відійшов дуже далеко, запозичивши хіба троп і коротку згадку тієї справи, на яку спирається — вбивство, у якому звинуватили Лізі Борден у 1892 році.

Текст простий, але сюжет настільки багатошаровий і закручений, що в якийсь момент я навіть припинила будувати теорії, що зі мною буває рідко.

І хоч автор трохи захопився кінематографічністю і навіть фантастичністю під кінець, мені сподобалось, як склались усі пазли.

Є в Абук і в папері у Старого Лева.

Не обмежуй себе однією книгою 😉

💛 З 22 по 26 квітня обирай Бестселери у фізичних магазинах "Книгарня "Є" та отримуй -40% на кожну другу книгу!*

🔥 Жодних складних правил: просто додавай до покупки дві, чотири чи більше книг із добірки — і на кожну другу книгу отримуй -40% знижки.

📚 Саме час узяти трохи більше, ніж планував.

📌 Акційні книги чекають на тебе на спеціальних полицях і промо-столах у книгарнях. Пропозиція діє для власників дисконтних карток ЄКЛУБ.

*Для -40% — найдешевша з двох продається зі знижкою 40%, дорожча — за повною ціною.

#реклама

За це, між іншим, дають пиво! І свічки!

Тут найближчим часом нестиметься здебільшого про Книжкову Країну, тому поки ще є час — пишіть Сплаттер для Бабая!

Ну що, повернемось до старих розваг:

Юрій стягнув губи на один бік, потім на другий, ніби розминався перед вокальною партією.

Нарешті перечитую цю неймовірну книгу, бо треба освіжити у пам’яті до клубу в суботу.

І у ній, до речі, згадується трукрайм епізод, про який я планую написати у наступній книзі (якщо таки колись допишу)

📚 «Книжкова країна. Кольорова» 23–26 квітня на ВДНГ

Найбільший книжковий фестиваль України — цього разу кольоровий.

На вас чекають:

- великий книжковий ярмарок від видавництв та авторів (понад 100 учасників)
- презентації, дискусії, автограф-сесії. Серед зіркових гостей: Ілларіон Павлюк, Юрій Андрухович, Віра Агеєва, Jamala, Даша Астаф’єва, Дмитро Кулеба, Вася Байдак, Vivienne Mort, Євген Янович та інші
- тематичні виставки, 2D-фотозони, створення муралу
- Премія книжкових блогерів і сотні подій для гостей будь-якого віку
- артпростір «Розмалюй своє життя», де можна буде розфарбувати все навколо

💳 Заощаджуйте 5% на фудкортах із карткою Mastercard® від Ощадбанку

Програма фестивалю на сайті: https://book.vdng.ua/

📍 23–36 квітня, «Книжкова країна» на ВДНГ, м. «Виставковий центр»
🎟 Вхід вільний

#реклама

🎁 Даруємо три новинки 🔥

Розігруємо три свіжі новинки від видавництва Анетти Антоненко в одні руки🤗

Умови прості, але, будь ласка, прочитайте їх уважно:

🫰 підпишіться на Запеклу книгожерку @sashas_reads

🫰 підпишіться на Видавництво Анетти Антоненко @anettabooks

🫰 перешліть цей допис друзям, яким це також цікаво

🫰 натисніть кнопку «Брати участь» під оригінальним дописом на каналі Запекла книгожерка.

🏆 Ім'я переможниці чи переможця зʼявиться під оригінальним дописом у наступний понеділок, 27 квітня.

Успіхів✨

На MEGOGO вже зʼявився третій сезон серіалу «Ейфорія», і тому мій промокод bookeater тепер діє не тільки на книжки, а й дає 35% знижки на передплату MEGOPACK на 3 місяці для нових та діючих користувачів

Працюватиме до 17 травня, отут можна почитати про те, як ним скористатись.

І нагадую, що з тим же промокодом можна зекономити 100 грн при купівлі книжок на MEGOGO BOOKS — при замовлені від 800 грн

Тиць, щоб скопіювати bookeater

Я звісно не очікувала, що проста публікація інструкцій по поводженню під час теракту викличе такі люті дискусії, але раз так вже сталося, то маю висловитись повністю.

Я вважаю, що розмірковувати у цій ситуації про те, як саме мала б діяти поліція, — це дуже інфантильно і банальне уникання відповідальності.

Бо це дуже ідеалізований і відірваний від реальності погляд, що нас має захистити хтось інший.

Так, це було б ідеально, але ми з вами дорослі люди і маємо розуміти, що єдині, кому не насрати на наше життя — це ми самі.

І дуже наївно покладатись на те, що хтось дбатиме про наше благополуччя у критичній ситуації.

Бо навіть якщо поліція діятиме правильно і по всіх протоколах, нема жодних гарантій, що саме ви не виявитесь випадковою жертвою, яку ніхто не встигне врятувати або якою вирішать пожертвувати в силу обставин.

Цинічно, неприємно, але факт: єдина гарантія вашої безпеки — це якщо саме ви самі про неї подбаєте, наскільки зможете.

Бо отаке воно хуйове — доросле життя.

І звісно шо читання інструкції вас у критичній ситуації вас не врятує. Але це вже краще, ніж повна неготовність до такої ситуації, бо так є хоча б мізерний шанс, шо у потрібний момент ви раптом згадаєте, що і як краще робити.

Знов таки, в ідеальному світі, ви маєте регулярно проходити навчання, щоб знати, як поводитись у тій чи іншій небезпеці, ретельно відпрацьовувати все це на практиці — і не один раз, а доти, доки не доведете до автоматизму.

Але навіть це не дає гарантії, що ви будете у безпеці, бо є ще збіг обставин, є ще непередбачувана реакція психіки та купа інших нюансів.

Та краще хоч якась підготовка, ніж ніякої, тому не бачу тут взагалі предмету для суперечки, треба воно чи не треба. Якщо ви щиро вірите, що вам не треба — супір, не читайте і всьо.

А загалом, це якийсь сюр, що у цій ситуації люди масово кричать про неправильні дії поліції, зміщуючи фокус уваги з того, хто винен насправді. Ну але це вже тема для окремої розмови, до якої я сьогодні не готова.

Бережіть себе і своїх близьких

У світлі вчорашніх подій в Києві, просто залишу це тут. Сподіваюсь, вам воно ніколи не знадобиться.

Цей відгук буде трохи спойлерним, хоча я намагатимусь не зачіпати нічого критично важливого — проте без спойлерів він вийшов би надто абстрактним і загальним.

Та все ж, якщо ви дуже чутливі до такого, краще читайте дуже обережно.

На цю книгу я перш за все звернула увагу як поціновувачка канонічних слешерів, яких серед сучасної української літератури критично мало.

Ще менше у нас хоча б більш-менш якісних слешерів, які не були б сліпою калькою з західних канонів, були б притомно написані і адекватно адаптовані під українські реалії, бо у своєму чистому вигляді цей жанр не дуже вписується в наш контекст — я вже якось писала, чому.

І я вважаю, що «Зубри» — досить непоганий взірець того, яким може бути український слешер.

Бо хоча з одного боку — це майже дурний тон, коли письменники пишуть трилери про письменників, бо це і про ліниву зручність такого сюжету, і часто про зайву і надмірну романтизацію цієї професії, і загалом доволі затасканий прийом, з іншого — авторка підійшла до цього з певною іронією, якщо не сарказмом, і вийшла за рамки стандартного наративу, заграючи з ідеєю, де письменники самі стають персонажами, а сюжет міняється і підлаштовується просто у процесі.

У сюжеті переважає трилер, але тональність детективна — без надриву, без надмірного психологізму, без нагнітання, скоріше спокійна, мʼяка і лампова.

Місцями це було надто буквально і прямолінійно, місцями інтрига таки закручувалась.

Мені не вистачило певної відвертості і сміливості, трохи глибшої деконструкції героїв, емоційності і справжньої напруги.

Але було захопливо, динамічно, з деякими дійсно цікавими прийомами, які я б охарактеризувала роботу з читацькою аудиторією на випередження, бо авторка вигадливо обіграла типовий закид від читачів про сюжетні діри.

В якомусь сенсі, мені здалося, що книга написана спеціально під ту книжкову аудиторію, що активна у соцмережах — тобто під блогерів, письменників (особливо письменників-початківців) і звичайних читачів, що активні в книжкових онлайн спільнотах.

Мабуть, це правильний хід з точки зору розкруту — я певна, що всі ці категорії читачів багато говоритимуть і писатимуть про книгу, бо в тому чи іншому сенсі, вона їм відгукнеться.

📖 «Зубри»
✍️ Катенина Зіновʼєва

Видавництво Yakaboo Publishing

По-перше, у Yakaboo Publishing нещодавно вийшов новенький трукрайм про серійних вбивць, і я, звісно, не можу оминути його увагою

По-друге, я вже натякала, що ми з Танею плануємо новий офлайн проєкт, і тепер додам трошки деталей — він буде повʼязаний із трукраймом, стартує у травні, і перша зустріч стосуватиметься цієї книги