Мирний процес та ситуація у світі
З Москви надійшов черговий сигнал невдоволення позицією США щодо переговорів по Україні. Як пише російська газета «Ведомости» з посиланням на джерело, близьке до переговорного процесу, РФ в Анкориджі була готова до територіальних компромісів — за винятком Донбасу, а також погоджувалась переглянути вимоги щодо чисельності ЗСУ після війни.
Ключова умова Москви, за словами джерела, — налагодження ширшого співробітництва з США, включно з економічним. Але, як стверджують у Кремлі, Вашингтон «не хоче і не може» тиснути на Київ, натомість продовжує витісняти РФ з енергетичних ринків і використовувати санкції, що, на думку Москви, ставить під сумнів сам «дух Анкориджа».
Напередодні подібні претензії до США вже озвучував Лавров. Сьогодні ж Кремль фактично дає зрозуміти: переговори можливі лише за умови жорсткішого тиску США на Україну та ЄС — і з урахуванням ситуації «на землі».
Паралельно з цим заступник глави МЗС РФ Грушко заявив, що Росія пропонувала Європі договір про ненапад, але ЄС на це не відповів. За його словами, Європа вимагає місця за столом переговорів по Україні, але не готова говорити про гарантії безпеки для Росії, що, на думку Москви, виключає участь ЄС у мирному процесі.
Тим часом Євросоюз продовжує шукати власну формулу перемовин по Україні та їх результату. Як повідомляє Politico, у Брюсселі обговорюють прискорене, але часткове членство України в ЄС уже до 2027 року — навіть без завершення всіх реформ. Ідея проста: включити цю дату в мирну угоду як політичну гарантію для України. У самій Європі це називають «зворотним розширенням» — вступ на початку шляху, а не в кінці. Втім, проєкт наштовхується на серйозний опір — насамперед з боку Віктора Орбана, а раніше скепсис висловлював і канцлер Німеччини Мерц.
Також, за даних ЗМІ, головна дипломатка ЄС Кая Каллас заявила, що Європа вимагатиме від РФ скорочення чисельності армії та повернення українських дітей.
Financial Times пише, що до 15 травня команда Дональда Трампа хотіла б не лише виборів в Україні, а й реалізації всього пакету мирних домовленостей, включно з виведенням ЗСУ з Донбасу. Водночас джерела визнають: цей план може зірватися через територіальні розбіжності та спротив як Києва, так і європейців.
Зеленський заявляє, що війна може завершитися за кілька місяців, якщо переговори йтимуть успішно, але питання Донбасу залишається без рішення. Контроль над територією, за його словами, має залишатися за Україною, а будь-яку мирну угоду ще доведеться затвердити в Раді або на референдумі. Припинення вогню, у свою чергу, вимагатиме моніторингу з боку США.
На цьому фоні Лавров заявляє, що Росія так і не отримала жодного «мирного плану з 20 пунктів», а орієнтується виключно на домовленості з Трампом в Анкориджі. Все інше в Москві називають спробами «переписати американську ініціативу» з боку Києва та Європи.
Картину на сьогодні маємо таку.