Комітет Верховної Ради України з питань прав людини, деокупації та реінтеграції тимчасово окупованих територій України, національних меншин і міжнаціональних відносин на своєму засіданні 28 травня 2026 року розглянув низку законопроектів та ухвалив наступні рішення:
✅ звернутися до Комітету Верховної Ради України з питань гуманітарної та інформаційної політики з пропозицією рекомендувати Верховній Раді України проект Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо визначення рівня володіння українською мовою іноземними громадянами, реєстр. № 15261 від 20.05.2026, поданий народним депутатом України Потураєвим М.Р. та іншими народними депутатами України, за наслідками розгляду у першому читанні прийняти за основу;
✅ звернутися до Комітету Верховної Ради України з питань правоохоронної діяльності з пропозицією врахувати зауваження Комітету при опрацюванні проекту Закону України про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України щодо забезпечення прав обвинувачуваного у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення, реєстр. № 15218 від 04.05.2026, поданого народним депутатом України Дирдіним М.Є. та іншими народними депутатами України;
✅ звернутися до Комітету Верховної Ради України з питань правової політики з пропозицією врахувати зауваження Комітету при опрацюванні проекту Закону України про внесення змін до статті 1176 Цивільного кодексу України щодо права на відшкодування моральної шкоди за неправильну кваліфікацію кримінального правопорушення та надмірне тримання під вартою відповідно до статті 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, реєстр. № 15203 від 27.04.2026, поданого народним депутатом України Гнатенком В.С.
Також в ході засідання члени Комітету розглянули питання про нагородження відзнакою ВРУ «Подяка комітету Верховної Ради України».

Парламент підтримав у першому читанні оновлення базового закону про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини.

Верховна Рада України прийняла за основу проект Закону реєстр. № 13181, покликаний оновити правові засади діяльності Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини.

Законопроектом пропонується прийняти новий профільний закон, який має замінити застарілий законодавчий акт, що був ухвалений ще в 1997 році і не враховує сучасних викликів у сфері захисту прав і свобод людини і громадянина.

Прийняття законопроекту в першому читанні є важливим кроком на шляху до модернізації ключової правозахисної інституції держави.

Необхідність законодавчих змін обумовлена потребою посилити інституційну спроможність Уповноваженого та надати йому ефективніші інструменти для реагування на порушення прав людини.

У 1944 році радянський режим здійснив геноцид кримськотатарського народу. Нас намагалися стерти – з Криму, з історії, з майбутнього. Але народ вистояв і повернувся додому. І ми ніколи не пробачимо цей злочин державі-терористу.

Ми пам’ятаємо, як у Криму десятки тисяч людей щороку виходили, щоб говорити про свої права. Ми змушені були доводити очевидне: Крим – це наша батьківщина.

Сьогодні ми знову не вдома. Уже понад 12 років Крим під окупацією. Але наше завдання – не просто чекати звільнення. Ми маємо бути готовими до нього. Щоб більше ніколи не доводити, хто ми і чия це земля, що Крим - це батьківщина корінних народів. І це не предмет дискусій.

Сьогодні важливо не тільки пам’ятати. Важливо діяти. Готувати рішення, які ми реалізуємо одразу після деокупації, щоб не втратити час і не повторювати старі помилки.

Кримські татари ніколи не посягали на чужі права. Ми хочемо лише одного – жити вдома.

Крим буде звільнений.
Ми пам’ятаємо. Ми боремося. Ми діємо.
І ми повернемося. Крим – це Україна!

Ахтем Чийгоз, перший заступник голови Комітету.

Верховна Рада України розглянула щорічну доповідь Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини про стан додержання та захисту прав і свобод людини і громадянина в Україні у 2025 році
13 травня в парламенті була представлена щорічна доповідь Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини за 2025 рік.

У доповіді детально відображено випадки порушень прав і свобод людини і громадянина, щодо яких Уповноваженим вживалися відповідні заходи, а також містяться рекомендації для органів державної влади та місцевого самоврядування.

За результатами розгляду зазначеної доповіді Верховна Рада України прийняла постанову реєстр. № 15129, зареєстровану Комітетом, якою, зокрема, рекомендувала органам влади розглянути рекомендації Уповноваженого та вжити заходів в межах компетенції щодо належного забезпечення реалізації прав і свобод людини і громадянина в Україні.

Комітет на своєму засіданні, проведеному 30 квітня 2026 року, у порядку здійснення контрольної функції розглянув питання щодо стану виконання Міністерством соціальної політики, сім’ї та єдності України положень Закону України «Про правовий і соціальний захист осіб, постраждалих від сексуального насильства, пов’язаного із збройною агресією Російської Федерації проти України, та надання їм невідкладних проміжних репарацій».

Заслухавши інформацію очільника Міністерства соціальної політики, сім’ї та єдності України, яке визначено головним виконавцем Закону, Комітетом було встановлено, що станом на даний час зазначений закон, який набрав чинності ще 18 червня 2025 року, не реалізовується на практиці, оскільки наразі досі не прийняті підзаконні нормативно-правові акти, спрямовані на його виконання.

За результатами розгляду зазначеного питання Комітет ухвалив наступне рішення:
1. Інформацію щодо стану виконання Міністерством соціальної політики, сім’ї та єдності України положень Закону взяти до відома.
2. Визнати незадовільною роботу Міністерства соціальної політики, сім’ї та єдності України щодо реалізації положень Закону.
3. Звернутися до Кабінету Міністрів України з вимогою забезпечити негайне прийняття всіх підзаконних нормативно-правових актів, необхідних для реалізації положень, передбачених Законом та проінформувати Комітет.

Також на засіданні Комітет:
- заслухав спеціальну доповідь Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини «Про стан справ щодо недопущення в Україні катувань та інших жорстоких, нелюдських або таких, що принижують гідність, видів поводження та покарання у 2025 році» та прийняв рішення щодо внесення на розгляд Верховної Ради України проекту відповідної постанови.
- розглянув проект Закону України про внесення зміни до статті 81 Цивільного процесуального кодексу України щодо імплементації положень Директиви Ради Європейського Союзу 2004/113/ЄС, реєстр. № 15107 від 30.03.2026, поданий Кабінетом Міністрів України, та ухвалив рішення звернутися до головного комітету з пропозицією врахувати зауваження Комітету при опрацюванні проекту Закону.

«Подолання стереотипів щодо ромської спільноти є одним із пріоритетних завдань держави» - заступниця голови Комітету Верховної Ради України питань прав людини, деокупації та реінтеграції тимчасово окупованих територій України, національних меншин і міжнаціональних відносин Неллі Яковлєва.

Заступниця голови Комітету - народна депутатка України Неллі Яковлєва взяла участь у заході, організованому в рамках проєктів Ради Європи та Європейського Союзу з нагоди Міжнародного дня ромів, присвяченому вшануванню культурної спадщини ромської національної меншини та зміцненню діалогу й партнерства між представниками та представницями ромської громади з органами влади та міжнародними партнерами задля розвитку інклюзивної політики й соціальної згуртованості в Україні.

Під час заходу учасники відзначили прогрес України у сфері захисту прав ромської спільноти та наголосили на важливості подальшої координації між парламентом, урядом, органами місцевого самоврядування та громадянським суспільством у вирішенні актуальних питань.

У ході свого виступу заступниця голови Комітету наголосила на важливості посилення антидискримінаційного законодавства, що містить застаріле визначення дискримінації, а також висловила сподівання на якнайшвидший розгляд парламентом проекту закону про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та Кримінального кодексу України щодо боротьби з проявами дискримінації, реєстр. № 13597.

Серед ключових завдань держави Неллі Яковлєва визначила формування нового позитивного суспільного сприйняття ромської спільноти, її активне залучення до процесів відбудови України, а також привітала створення ініціативи щодо ромських радників як основи для формування сталої державної політики, що потребує належної імплементації на місцевому рівні.

❗️За Меджлісом кримськотатарського народу закріплено правовий статус представницького органу кримськотатарського народу.

Згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України № 303-р від 3 квітня 2026 року за Меджлісом кримськотатарського народу офіційно закріплено правовий статус представницького органу кримськотатарського народу. Нормативне закріплення цього статусу є довгоочікуваним кроком, спрямованим на реалізацію ключових положень Закону України «Про корінні народи України», який був прийнятий парламентом ще у 2021 році.

Комітет Верховної Ради України з питань прав людини, деокупації та реінтеграції тимчасово окупованих територій України, національних меншин і міжнаціональних відносин, в рамках здійснення контрольної функції, неодноразово звертався до Кабінету Міністрів України щодо вирішення питання стосовно затримки у прийнятті підзаконних нормативно-правових актів та, як наслідок, неможливості реалізації представниками корінних народів значної частини прав, визначених зазначеним Законом.

У січні 2026 року Комітет на своєму засіданні розглянув питання про стан виконання положень Закону України «Про корінні народи України» та в черговий раз звернувся до Кабінету Міністрів України з вимогою забезпечити негайне прийняття всіх підзаконних нормативно-правових актів, необхідних для реалізації його положень. За ініціативою першого заступника голови Комітету – народного депутата України Ахтема Чийгоза на особливому контролі Комітету знаходилось питання закріплення правового статусу представницького органу кримськотатарського народу.

Нарешті це питання вирішилось. Закріплення за Меджлісом відповідного правового статусу закладає реальний фундамент для повноцінної реалізації прав кримськотатарського народу.

Комітет Верховної Ради України з питань прав людини, деокупації та реінтеграції тимчасово окупованих територій України, національних меншин і міжнаціональних відносин на своєму засіданні 2 квітня 2026 року розглянув щорічну доповідь Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини про стан додержання та захисту прав і свобод людини і громадянина в Україні у 2025 році. Відзначивши ґрунтовну та ефективну роботу Уповноваженого у 2025 році щодо захисту прав і свобод людини і громадянина, Комітет рекомендував Верховній Раді України включити зазначену доповідь до порядку денного п’ятнадцятої сесії Верховної Ради України дев’ятого скликання та внести на розгляд парламенту відповідний проект Постанови.

Також у ході засідання Комітетом було розглянуто два законопроекти, за наслідками розгляду яких ухвалено наступні рішення:
▫️рекомендувати Верховній Раді України проект Закону України про внесення зміни до статті 5 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" щодо гарантій права на правничу допомогу для осіб з місцезнаходженням на тимчасово окупованій території, реєстр. № 15048 від 25.02.2026, поданий народним депутатом України Гнатенком В.С., включити до порядку денного п’ятнадцятої сесії Верховної Ради України дев’ятого скликання та за наслідками розгляду у першому читанні відхилити;
▫️звернутися до Комітету з питань правоохоронної діяльності з пропозицією рекомендувати Верховній Раді України проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо проведення судово-психіатричної експертизи в адміністративному провадженні, реєстр. № 15002 від 05.02.2026, поданий Кабінетом Міністрів України, за наслідками розгляду у першому читанні прийняти за основу.

Затверджено Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги особам, які у 1944–1951 роках були примусово переселені як особи українського етнічного походження з територій, на яких компактно проживало українське населення та які на той час входили до складу Польської Республіки.

16 липня 2025 року Верховною Радою України було ухвалено Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про відновлення прав осіб, депортованих за національною ознакою» щодо визнання депортованими громадян України, які у 1944-1951 роках були примусово переселені з територій, на яких компактно проживало українське населення та які на той час входили до складу Польської Республіки», підготовку якого в парламенті здійснював Комітет Верховної Ради України з питань прав людини, деокупації та реінтеграції тимчасово окупованих територій України, національних меншин і міжнаціональних відносин.

На виконання вимог вказаного Закону 25 березня 2026 року Урядом прийнято постанову № 371, якою затверджено Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги особам, які у 1944–1951 роках були примусово переселені як особи українського етнічного походження з територій, на яких компактно проживало українське населення та які на той час входили до складу Польської Республіки.

Порядок визначає процедуру призначення допомоги, перелік необхідних документів, строки їх розгляду, підстави для відмови, а також механізм здійснення виплати, у тому числі у разі звернення спадкоємців.

Зокрема, для отримання одноразової грошової допомоги особа, якій встановлено статус депортованої за національною ознакою, її законний представник або уповноважена особа мають звернутися із заявою та необхідним пакетом документів (копія паспорта громадянина України, копія картки платника податків та довідка з реквізитами поточного рахунка, відкритого в банку) до Міністерства розвитку громад та територій України.

Важливо! У разі смерті особи, якій встановлено статус депортованої за національною ознакою та яка не отримала одноразову грошову допомогу за життя, така допомога виплачується її спадкоємцям (дружині або чоловіку, а в разі їх відсутності - дітям).

Сума одноразової грошової допомоги призначається та виплачується у 10-кратному розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого на 1 січня року подання заяви.

Постанова Кабінету Міністрів України набирає чинності з дня її опублікування та застосовується через 12 місяців з дня припинення або скасування воєнного стану в Україні.

Парламент ухвалив закон щодо тимчасового спрощення деяких візових вимог для іноземців та осіб без громадянства, які прибувають в Україну для здійснення волонтерської та гуманітарної діяльності.

Сьогодні парламент ухвалив в цілому законопроект реєстр. № 13071, яким внесено зміни до розділу ІV "Прикінцеві положення" Закону України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства" та передбачено, що на період дії воєнного стану та протягом року після його припинення або скасування вимога щодо отримання довгострокової візи з метою отримання посвідки на тимчасове проживання в Україні не поширюватиметься на окремі категорії іноземців та осіб без громадянства.

Зокрема, це стосується іноземців та осіб без громадянства, які прибувають в Україну для роботи у філіях та представництвах юридичної особи, утвореної відповідно до законодавства іноземної держави, зареєстрованих у встановленому порядку, що є отримувачами гуманітарної допомоги відповідно до Закону України "Про гуманітарну допомогу". Також спрощення застосовуватиметься до іноземців та осіб без громадянства, які приїжджають для участі у міжнародних та регіональних волонтерських програмах або для діяльності в організаціях, що залучають волонтерів.

Водночас дія закону не поширюватиметься на громадян Російської Федерації.

Ухвалений закон спрямований на спрощення процедур в’їзду до України для іноземних волонтерів і працівників гуманітарних організацій, які допомагають нашій державі під час триваючої збройної агресії.

Закон набирає чинності через три місяці з дня його опублікування.

Комітет на своєму засіданні, проведеному 9 березня 2026 року, рекомендував Верховній Раді України прийняти в другому читанні та в цілому проект Закону України про внесення змін до Закону України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб" та інших законів України (реєстр. № 12301), доопрацьований Комітетом з урахуванням поправок і пропозицій суб’єктів права законодавчої ініціативи.
Запропонованою Комітетом до другого читання редакцією, зокрема, передбачається:
✅ прийняття нового Закону України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб", який враховує сучасні виклики, зумовлені триваючою збройною агресією проти України, та останні зміни, що відбулися в законодавстві. Водночас нині діючий Закон визнається таким, що втратив чинність;
✅ закріплення основних гарантій щодо державної підтримки внутрішньо переміщених осіб на всіх важливих для них етапах (під час адаптації, інтеграції, повернення до покинутого місця проживання та реінтеграції);
✅ запровадження електронного кабінету для внутрішньо переміщених осіб, за допомогою якого, зокрема, здійснюватиметься оцінювання потреб внутрішньо переміщених осіб, ступеня їх задоволення та інтеграції за новим місцем проживання;
✅ сприяння держави у реалізації права на житло через загальні (передбачені житловим законодавством) та спеціальні механізми (актуальні саме для внутрішньо переміщених осіб) державної підтримки. Передбачається, що для визначених Урядом категорій внутрішньо переміщених осіб проживання у житлі для тимчасового проживання не може обмежуватися строками на безоплатне тимчасове проживання під час дії воєнного або надзвичайного стану та протягом шести місяців після їх припинення або скасування;
✅ врегулювання на рівні закону статусу місць тимчасового проживання, які можуть облаштовуватися у містечках із збірних модулів, гуртожитках, готелях, інших приміщеннях, придатних для проживання, та їх частинах, що використовуються або можуть використовуватися для тимчасового проживання;
✅ гарантування права на пенсію на загальних підставах. Зокрема документ встановлює, що «для осіб, які перебувають на обліку як внутрішньо переміщені, умови призначення, виплати, перерахунку або переведення на іншу пенсію не можуть передбачати додаткових або відмінних від загального порядку вимог і процедур, що обмежують реалізацію або звужують зміст їхнього права на пенсійне забезпечення»;
✅ визначення на рівні законодавчого акту основних завдань і функцій центрального органу виконавчої влади, що забезпечуватиме формування та реалізовуватиме державну політику у сфері забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб. Такий підхід гарантуватиме, що питання захисту прав внутрішньо переміщених осіб залишатиметься пріоритетом для держави незалежно від можливих кадрових чи структурних змін в Уряді.
Закон, у разі його прийняття, набиратиме чинності через три місяці з дня його опублікування.

«Ніхто не має права забувати або ігнорувати голос кримських татар, які продовжують чинити опір, незважаючи на тиск окупантів» – перший заступник голови Комітету з питань прав людини, деокупації та реінтеграції тимчасово окупованих територій України, національних меншин і міжнаціональних відносин Ахтем Чийгоз.

Згадую цей день 26 лютого 2014 року, який назавжди залишиться в історії Незалежної України. День, який показав Росії, що Крим насправді ніколи не був частиною “русского мира”. Коли ми, як частина великої української нації, виконали свій громадянський обов’язок – ми зупинили реалізацію політичного проєкту “путін, помоги!”.

Ввечері 25-го лютого ми прийняли рішення вийти на захист територіальної цілісності та суверенітету Української держави. На жаль, наших сил не вистачило. Більшість тих, хто давав присягу Україні – представники влади, силовики і військові – зрадили та перейшли на сторону ворога. Тому всі спекуляції про те, що “хтось чекав на наказ”, – це спроба створити іншу реальність і написати іншу історію.

Треба чітко розуміти: до 2014 року в Криму було занадто мало України. Кримських татар називали “українцями в Криму”, а ті самі зрадники вважали їх фактором дестабілізації.

І сьогодні, коли ми говоримо “Крим — це Україна”, ми повинні пам’ятати, чому можемо це говорити. Тому що 26 лютого 2014 року десятки тисяч кримських татар вийшли під стіни кримського парламенту на захист територіальної цілісності України. Вийшли без зброї, але з чітким розумінням, що вони захищають свою землю і свою державу.

І вони досі стоять на цих позиціях. Попри обшуки, арешти, політичні переслідування і репресії окупаційної влади. Саме вони наповнюють фразу “Крим — це Україна” не лише словами, а змістом. Фактами. Жертвою. Відповідальністю.

Сьогодні я хочу наголосити – ніхто не має права забувати або ігнорувати голос кримських татар, які продовжують чинити опір, незважаючи на тиск окупантів. Нічого про Крим без кримських татар!

Час відповідальності настане: Голова підкомітету з прав людини Європейського Парламенту Мунір Сатурі та Голова Комітету Верховної Ради України з питань прав людини, деокупації та реінтеграції тимчасово окупованих територій України, національних меншин і міжнаціональних відносин Андрій Задорожний зробили спільну заяву.

Документ, опублікований на офіційному ресурсі Європарламенту, нагадує про жахливі порушення прав людини, вчинені державою-агресором всупереч вимогам міжнародного гуманітарного права. У заяві зазначається, що сьогодні мирне населення України переживає серйозну гуманітарну кризу, яка зумовлена російськими атаками на цивільну інфраструктуру, та міститься заклик щодо негайного їх припинення.

Очільники двох парламентських інституцій наголосили на важливості документування всіх воєнних злочинів, включаючи незаконну депортацію українських дітей. Час відповідальності настане, - йдеться у документі. У цьому контексті наголошено на необхідності завершення всіх формальностей і процедур щодо створення Спеціального трибуналу, який має бути забезпечений належними фінансовими та матеріальними ресурсами.

Сторони висловили глибоку повагу і шану всім рятувальникам, екстреним службам, правозахисникам, гуманітарним працівникам та волонтерам, відзначивши їх самовіддану працю заради порятунку людей.

Заявою підкреслено мужність та стійкість українського народу, який залишається вірним у своєму прагненні щодо вступу України до Європейського Союзу. Представники парламентів підтвердили непохитну відданість спільним цінностям, що ґрунтуються на міжнародному правопорядку, та наголосили на важливості захисту прав людини в умовах збройної агресії.

Голова Комітету Верховної Ради України з питань прав людини, деокупації та реінтеграції тимчасово окупованих територій України, національних меншин і міжнаціональних відносин Андрій Задорожний взяв участь у розширеному засіданні Колегії Державної міграційної служби України.

Під час засідання було підведено підсумки діяльності Державної міграційної служби України за 2025 рік, одним із ключових напрямків роботи якої було вдосконалення законодавства у сфері громадянства та міграції, а також здійснення системних заходів щодо імплементації та практичного застосування законодавчих новел.

У даному контексті Андрій Задорожний відзначив плідну співпрацю Державної міграційної служби України з Комітетом. Протягом 2025 року було розроблено низку законопроектів, які в подальшому були проголосовані Верховною Радою України та які в робочому порядку спільно опрацьовувались представниками обох інституцій. В рамках взаємодії ключовим пріоритетом у звітному періоді була не лише розробка законодавчих актів, а й забезпечення їх ефективного впровадження у практичну діяльність.

Важливим прикладом практичної реалізації законодавчих новацій, що мають безпосередній вплив на забезпечення прав громадян, у 2025 році стало продовження роботи над впровадженням норм Закону України № 3709-IX «Про внесення змін до деяких законів України щодо надання окремих адміністративних послуг громадянам України, у тому числі за кордоном» (закон напрацьовувався спільно з Державною міграційною службою України та був ініційований членами Комітету), яким передбачається можливість відкриття за кордоном відокремлених підрозділів (філій) ДП «Документ». В рамках здійснення контрольної функції у 2025 році Комітетом було розглянуто питання щодо стану виконання Державною міграційною службою України положень зазначеного закону. За інформацією ДМС у минулому році за кордоном було відкрито 4 нові підрозділи (філії) – у містах Варна (Республіка Болгарія), Кишинів (Республіка Молдова), Торонто (Канада) та Лондон (Сполучене Королівство Великої Британії та Північної Ірландії). Наразі за кордоном працюють вже 17 таких підрозділів (філій) у 10 країнах, якими було видано майже 1,7 млн паспортів громадянам України: 1,2 млн. закордонних та 448 тис. ID-карток. Вказані показники підтверджують затребуваність відповідних послуг громадянами України, які вимушено знаходяться за кордоном, що, в свою чергу, свідчить про своєчасність та практичну цінність прийнятого парламентом закону.

Спільна робота Комітету та Державної міграційної служби України у сфері громадянства та міграції й надалі спрямовуватиметься на захист прав та законних інтересів людини і громадянина з неухильним дотриманням найкращих європейських стандартів і практик.

Визначено перелік документів, які подаються для визнання депортованими громадян України, які у 1944-1951 роках були примусово переселені з територій, на яких компактно проживало українське населення та які на той час входили до складу Польської Республіки.

16 липня 2025 року Верховною Радою України було ухвалено Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про відновлення прав осіб, депортованих за національною ознакою» щодо визнання депортованими громадян України, які у 1944-1951 роках були примусово переселені з територій, на яких компактно проживало українське населення та які на той час входили до складу Польської Республіки», підготовку якого в парламенті здійснював Комітет Верховної Ради України з питань прав людини, деокупації та реінтеграції тимчасово окупованих територій України, національних меншин і міжнаціональних відносин.

На виконання вимог вказаного Закону Кабінетом Міністрів України прийнято Постанову «Про внесення змін до Порядку надання та позбавлення статусу особи, депортованої за національною ознакою» від 5 лютого 2026 р. № 157, згідно з якою до документів, які подаються для визнання депортованими громадян України, які у 1944-1951 роках були примусово переселені з територій, на яких компактно проживало українське населення та які на той час входили до складу Польської Республіки, віднесено наступні:

- архівна довідка, що підтверджує факт депортації особи, яка у 1944—1951 роках була примусово переселена як особа українського етнічного походження з територій, на яких компактно проживало українське населення та які на той час входили до складу Польської Республіки;

- копія переселенського квитка особи, яка у 1944—1951 роках була примусово переселена як особа українського етнічного походження з територій, на яких компактно проживало українське населення та які на той час входили до складу Польської Республіки;

- копії архівних документів, в яких містяться відомості про особу, яка у 1944—1951 роках була примусово переселена як особа українського етнічного походження з територій, на яких компактно проживало українське населення та які на той час входили до складу Польської Республіки, та/або про членів її родини, зокрема копії списків переселенців, копії документів районних та обласних виконавчих комітетів Рад народних депутатів та/або документів репресивних органів комуністичного тоталітарного режиму 1917—1991 років із зазначених питань;

- документи або копії документів, які підтверджують, що особа володіла нерухомим майном на територіях, на яких компактно проживало українське населення та які на той час входили до складу Польської Республіки і з яких були примусово переселені особи українського етнічного походження (у документально підтверджений період здійснення депортації на зазначених територіях), зокрема господарських книг та витягів з них;

- копія свідоцтва про народження особи, документи щодо запису в актовій книзі та/або інші документи, які підтверджують, що у 1944—1951 роках особа народилася та/або проживала на територіях, на яких компактно проживало українське населення та які на той час входили до складу Польської Республіки і з яких були примусово переселені особи українського етнічного походження.

Іноземці та особи без громадянства, які уклали контракт про проходження військової служби в Україні, документуватимуться посвідками на тимчасове проживання та отримають додаткові медичні гарантії - підписано Закон.

Сьогодні Президентом України підписано Закон (№ 4730-IX від 17.12.2025), згідно з яким іноземці та особи без громадянства, які захищають суверенітет та територіальну цілісність України, вважатимуться такими, які перебувають на території України на законних підставах, за умови отримання ними посвідки на тимчасове проживання. Така посвідка видаватиметься на період дії контракту про проходження військової служби та протягом шести місяців після його припинення (розірвання).

Важливо! Іноземцям та особам без громадянства, які проходять військову службу, потрібно буде протягом шести місяців з дня набрання чинності Законом звернутися за оформленням посвідки на тимчасове проживання. До спливу зазначеного строку тимчасове проживання на території України для таких осіб підтверджуватиметься військово-обліковим документом (службовим посвідченням) військовослужбовця.

Ще одна новела Закону – поширення законодавчих гарантій у сфері медичної допомоги та медичних послуг на військовослужбовців з числа іноземців та осіб без громадянства. Відтепер норми Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" у частині, яка стосується медичного забезпечення, застосовуватимуться також до іноземців та осіб без громадянства. Кабінет Міністрів України впродовж трьох місяців повинен визначити особливості надання медичної допомоги та медичних послуг іноземцям та особам без громадянства, які проходять військову службу у Збройних Силах України, Державній спеціальній службі транспорту, Національній гвардії України.

У Комітеті Верховної Ради України з питань прав людини, деокупації та реінтеграції тимчасово окупованих територій України, національних меншин і міжнаціональних відносин наголошують, що документування іноземців та осіб без громадянства, які уклали контракт про проходження військової служби в Україні, посвідкою на тимчасове проживання надасть зазначеній категорії осіб можливість безперешкодно отримувати банківські, нотаріальні, медичні та інші соціальні послуги.

Закон набирає чинності через три місяці з дня його опублікування.

Державна міграційна служба України попереджає: іноземцям та особам без громадянства з посвідками на тимчасове проживання потрібно вчасно обміняти документи.

Урядом України прийнято постанову від 05 лютого 2026 №141 “Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 2022 р. №1202”.

Згідно цих змін іноземці та особи без громадянства, які документовані посвідками на тимчасове проживання, строк обміну яких настав після 24 лютого 2022 року, зобов’язані в установленому законодавством порядку подати документи для обміну таких посвідок протягом 3 місяців з дня набрання чинності постановою.

Звертаємо увагу, що на громадян Російської Федерації положення постанови Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 2022 року №1202, згідно з якими було пролонговано строк дії посвідок на тимчасове проживання у період воєнного стану, не поширювались.
Іноземці та особи без громадянства (в тому числі громадяни Російської Федерації), які документовані посвідками на тимчасове проживання, строк обміну за яким ще не настав, можуть звернутися за таким обміном не пізніше останнього для строку дії посвідки на тимчасове проживання, за наявності визначених законодавством підстав.

Заступниця голови Комітету Верховної Ради України з питань прав людини, деокупації та реінтеграції тимчасово окупованих територій України, національних меншин і міжнаціональних відносин Неллі Яковлєва взяла участь в засіданні Міжвідомчої робочої групи з питань координації виконання Стратегії сприяння реалізації прав і можливостей осіб, які належать до ромської національної меншини, в українському суспільстві на період до 2030 року.

Ключовою темою для обговорення стали практичні кроки для реалізації Стратегії, виконання якої є важливою складовою загальнодержавних євроінтеграційних зусиль. У фокусі уваги перебувало питання послідовного впровадження положень зазначеного документу як інструменту наближення державної політики до високих міжнародних стандартів, які, в тому числі, мають забезпечити представникам ромської спільноти реальний доступ до всіх державних послуг та повноцінну участь у житті країни.

Під час свого виступу Неллі Яковлєва наголосила на тому, що впровадження загальнодержавної політики щодо ромської національної меншини (спільноти) має враховувати особливості конкретних регіонів, де проживають представники зазначеної меншини (спільноти), адже саме на місцевому рівні зосереджена практична реалізація більшості заходів. У цьому контексті вона підкреслила важливість інституційного посилення обласних державних адміністрацій, від яких значною мірою залежить ефективність виконання Стратегії та досягнення запланованих у ній результатів.

Комітет Верховної Ради України з питань прав людини, деокупації та реінтеграції тимчасово окупованих територій України, національних меншин і міжнаціональних відносин на своєму засіданні 29 січня 2026 року повторно, у порядку підготовки до другого читання, розглянув проект Закону України про внесення змін до Закону України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства" щодо скасування візових вимог для іноземців та осіб без громадянства, які є гуманітарними працівниками та волонтерами, на період дії воєнного стану, реєстр. № 13071 від 11.03.2025, поданий народним депутатом України Зубом В.О. та іншими народними депутатами України. За наслідками розгляду Комітет рекомендував Верховній Раді України прийняти зазначений проект Закону в другому читанні та в цілому в редакції, доопрацьованій Комітетом з урахуванням поданих до нього поправок та пропозицій суб’єктів права законодавчої ініціативи, а також з урахуванням оновлених положень законодавства, які є важливими для практичної реалізації закладеної у ньому ідеї. Прийняття парламентом підготовленого Комітетом законопроекту спростить процедуру отримання посвідки на тимчасове проживання в Україні для іноземців та осіб без громадянства, які в умовах триваючої збройної агресії працюють в гуманітарному секторі або здійснюють волонтерську діяльність в Україні, сприяючи забезпеченню базових потреб населення у складних ситуаціях.
Також народні депутати України - члени Комітету ухвалили наступні рішення:
🔘 звернутися до Комітету Верховної Ради України з питань національної безпеки, оборони та розвідки з пропозицією врахувати зауваження Комітету при опрацюванні проекту Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо врегулювання та реалізації особами, стосовно яких встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України, та їх близькими родичами своїх прав та гарантій, реєстр. № 14383 від 14.01.2026, поданого народним депутатом України Пуртовою А.А. та іншими народними депутатами України;
🔘 звернутися до Комітету Верховної Ради України з питань гуманітарної та інформаційної політики з пропозицією рекомендувати Верховній Раді України проект Закону України про внесення змін до статті 5 Закону України "Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування" щодо збереження права на соціальні гарантії дітей, позбавлених батьківського піклування, незалежно від формального оформлення відповідного статусу, реєстр. № 14338 від 26.12.2025, поданий народним депутатом України Гнатенком В.С., за наслідками розгляду у першому читанні відхилити;
🔘 затвердити Звіт про підсумки роботи Комітету Верховної Ради України з питань прав людини, деокупації та реінтеграції тимчасово окупованих територій України, національних меншин і міжнаціональних відносин за період чотирнадцятої сесії Верховної Ради України дев’ятого скликання.

Комітет Верховної Ради України з питань прав людини, деокупації та реінтеграції тимчасово окупованих територій України, національних меншин і міжнаціональних відносин на своєму засіданні 15 січня 2026 року розглянув проект Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо працевлаштування іноземців та осіб без громадянства, реєстр. № 14211 від 14.11.2025, поданий Кабінетом Міністрів України, та альтернативні до нього законопроекти. Члени Комітету підтримали урядовий законопроект та рекомендували Верховній Раді України включити його до порядку денного чотирнадцятої сесії Верховної Ради України дев’ятого скликання та за наслідками розгляду у першому читанні прийняти за основу.
Зазначений законопроект спрямовано на виконання євроінтеграційних зобов’язань України. Підтримана Комітетом ініціатива Уряду включена до Дорожньої карти з питань верховенства права, в якій міститься завдання щодо внесення змін до законодавчих актів України, спрямованих на уніфікацію процедури оформлення єдиного дозволу на працевлаштування та на проживання для іноземців та осіб без громадянства (з метою приведення законодавства у відповідність до права ЄС).
Також народні депутати України - члени Комітету затвердили:
план роботи Комітету на період п’ятнадцятої сесії Верховної Ради України дев’ятого скликання;
пропозиції Комітету до порядку денного п’ятнадцятої сесії Верховної Ради України дев’ятого скликання;
звіт про стан виконання Комітетом плану законопроектної роботи Верховної Ради за 2025 рік.
Крім цього у порядку здійснення контрольної функції Комітет розглянув питання про стан виконання положень Закону України «Про корінні народи України» № 1616-IX від 1 липня 2021 року. У ході засідання члени Комітету констатували, що за більш ніж чотири роки з моменту прийняття зазначеного Закону органи виконавчої влади так і не спромоглися прийняти підзаконні нормативно-правові акти, необхідні для його реалізації. Підсумовуючи обговорення Голова Комітету Андрій Задорожний зазначив: «Сьогодні з боку ДЕСС ми побачили абсолютно безвідповідальне ставлення до закону, до парламенту і, в першу чергу, до корінних народів та їх представників, які чекали прийняття цього Закону, але після його прийняття змушені лише судитися та звертатися до багатьох інституцій за допомогою».
За наслідком розгляду питання заслухану інформацію взято до відома, роботу Державної служби України з етнополітики та свободи совісті щодо реалізації положень Закону України «Про корінні народи України» визнано незадовільною, а також вирішено звернутися до Кабінету Міністрів України з вимогою забезпечити негайне прийняття всіх підзаконних нормативно-правових актів, необхідних для реалізації положень, передбачених Законом України «Про корінні народи України» та поінформувати Комітет.