Як підтримати, якщо близький пропав без вісти. Базові принципи підтримки у невизначеній втраті. Частина 2.

Дякую за ваші відгуки на минулий пост про невизначену втрату.
Як я і думав - так багато людей відчувають біль і ваші відгуки показали, що треба писати продовження. Це продовження матеріалу про проживання невизначеної втрати. Перша частина тут.

За словами Полін Босс - це одна з найтяжчих втрат.
І важливо не намагатись завершити горе, а навчитись співіснувати з ним поруч.

«У ситуації невизначеної втрати ми не можемо “завершити” горе — ми маємо навчитися жити з ним.»
Джерело: Полін Босс, Ambiguous Loss: Learning to Live with Unresolved Grief, 1999

Важливо з турботою до себе прийняти факт, що на жаль, деякі втрати не мають завершення. І жити з ними поруч - ось новий виклик.
Ось що про це пише Полін Босс:
“Деякі втрати не можна завершити. Їх потрібно навчитися тримати — жити поруч із ними, не втрачаючи себе.”

Джерело: Pauline Boss, Ambiguous Loss: Learning to Live with Unresolved Grief, 199

9


Що допомагає і працює.
(Принципи підтримки близького або себе в невизначеній втраті)

�� Принцип 4. Створювати символічні форми зв’язку
Коли людина не може попрощатися чи повернути близького, важливо знайти символічний спосіб виразити зв’язок:
- написати листа, який не буде відправлено;
- створити куточок пам’яті або світлину з коротким посланням;
- провести особистий ритуал (запалити свічку, посадити дерево, зробити щось добре в пам'ять про людину).

Це допомагає впорядкувати внутрішні межі — визнати втрату, навіть якщо вона ще не має чіткої форми.

��Принцип 5. Повернення до контролю
Людина з невизначеною втратою часто відчуває безсилля. Психотерапевт допомагає їй зосередитися на тому, що вона все ж може контролювати:
- власний день, режим, ритуали;
- підтримку інших;
- власне тіло (дихання, рух, харчування).

Вправа:
“Напишіть три речі, які сьогодні залежать від тебе, і зробіть хоча б одну.”

�� Принцип 6. Соціальна підтримка
Пояснити близьким, що людині потрібна тривала, ненав’язлива присутність — не поради, а просто спільний простір.
Добре працюють групи взаємопідтримки, де можна почути: “Я теж таке переживаю”.

��Принцип 7. Дозвіл жити далі
Головна мета не в тому, щоб “забути”, а щоб навчитися жити поруч із втратою.
Поступово з’являється нове розуміння: життя продовжується, і можна створювати сенс навіть у присутності болю.

Якщо це корисно - поставте вогник або +, в наступному пості напишу матеріал про те, що не можна робити і як заборонено підтримувати людину, яка проживає невизначену втрату. А також ще обіцяний з вправами, які трохи допоможуть справлятись.
А якщо вам потрібно такий майстер-клас - то зареєструйтесь, будь ласка.
Реєстрація тут:
https://forms.gle/t8QzCK3BpLnRhHMZ7
Бачу, що це потрібно. То поговоримо про це.
Також на майстер-класі буде присутня людина, яка готова поділитись власним досвідом проживання невизначеної втрати.

Також ще можете долучитись до майстер-класів по взаємодії з військовими, ще є 2 майстер-класи, які попереду. Деталі тут: https://forms.gle/t8QzCK3BpLnRhHMZ7

Бачу, наскільки багато людей проживають страждання і вважаю, ці знання дуже потрібними. В цьому пості я використовую базові речі, які хоч трохи зможуть допомогти вам проживати цей досвід.

Матеріали про горювання тут:
- Матеріал про роботу горя;
- Відмінності у проживання горя у військових і цивільних - тут;
Інші матеріали знайдете за хештегом: #Невизначена втрата
Автор тексту: Володимир Багненко
@bagnenkoPsy