Невизначена втрата (втрата, коли близький пропав безвісти). Базові принципи підтримки. Частина 1.

Я вирішив написати серію матеріалів по темі: “Невизначена втрата”.

Все більше людей в Україні страждають від невизначеної втрати. Я працюю з кількома дружинами військових, які отримали таку звістку - чоловік офіційно пропав безвісти.
Близький пропав безвісти. Військовий чи цивільний на окупованих територіях.

Якщо вам це потрібно - поставте + в кінці.
Думаю, що додам до майстер-класів ще 1 - виключно по цій темі. Бо так багато болю в цій темі і так багато люди допускають помилок при намаганні підтримати.

Якщо хоча б 10 людей набереться, які готові прийти - то проведу. (лінк на реєстрацію в кінці)

Що таке невизначена втрата?
Невизначена втрата (ambiguous loss), за визначенням Полін Босс, — це стан, коли людина переживає втрату, але без можливості її остаточно усвідомити чи завершити процес горювання.
Вона виникає, коли хтось зникає безвісти, коли дім або звичне життя стають недосяжними, або коли близька людина фізично поруч, але психологічно відсутня (наприклад, після травми, хвороби, служби на війні). Такий досвід створює стан «замороженого горя», у якому людині важко знайти сенс, відновити надію і рухатись далі.

Ось що пише Полін Босс, головна дослідниця цієї теми:

«Невизначена втрата — це найболючіший вид втрати. Вона позбавлена кінця, відповіді, ритуалу, що дозволив би сказати: “Це сталося, і я можу рухатись далі”.

(Джерело: Ambiguous Loss: Learning to Live with Unresolved Grief, Harvard University Press, 1999)

Ось базові принципи психотерапевтичної підтримки людини, яка переживає невизначену втрату (наприклад, коли близька людина зникла безвісти або не можна зрозуміти, чи стосунки остаточно завершені):

1. Визнати біль і невизначеність
Найперше — не намагатися “заспокоїти” людину фразами типу “все буде добре”. У випадку невизначеної втрати важливо визнати: це боляче, і невідомість справді виснажує.
Ні в якому разі не потрібно намагатись повернути надію і відкидати невизначеність. Якщо ви це робите - значить, вам самому складно з цим справитись і це вже вам до супервізора або в терапію.

Людина має почути:
“Ти маєш право не знати, як почуватися. Це нормально, що тобі важко без ясності.”

2. Дати дозвіл на дві протилежні емоції
У невизначеній втраті одночасно існують надія і відчай, любов і злість, очікування і втома.
Завдання підтримки — допомогти прийняти обидві частини:
“Ти можеш сумувати і водночас сподіватися — обидва почуття справжні.”

3. Підтримувати зв’язок із реальністю
Психолог допомагає людині бути “тут і тепер”: помічати, що вже є в її житті — без того, щоб відкидати важкі емоції.
Вправи:
Заземлення: “Назви 3 речі, які ти бачиш, 2, які чуєш, 1, яку відчуваєш тілом.”
Щоденник фактів: коротко записувати, що сталося насправді, без інтерпретацій. Це допомагає не губитися в фантазіях і страхах.

4. Повернення до контролю
Людина з невизначеною втратою часто відчуває безсилля. Психотерапевт допомагає їй зосередитися на тому, що вона все ж може контролювати:
- власний день, режим, ритуали;
- підтримку інших;
- власне тіло (дихання, рух, харчування).


Якщо це корисно - поставте вогник або +, в наступному пості напишу матеріал з вправами, які трохи допоможуть справлятись.

А якщо вам потрібно такий майстер-клас - то зареєструйтесь, будь ласка.
Реєстрація тут:
https://forms.gle/t8QzCK3BpLnRhHMZ7
Якщо набереться 10 людей - проведемо.
У мене вже є людина, яка готова поділитись власним досвідом проживання втрати.

Бачу, наскільки багато людей проживають страждання і вважаю, ці знання дуже потрібними.

Автор тексту: Володимир Багненко
Інші матеріали знайдете за хештегом: #Невизначена втрата
@bagnenkoPsy