Я дуже різко на все почав реагувати”. “Я майже не сплю”. Гіперзбудження, як симптом ПТСР. Серія про ПТСР. Частина 5.

Хочу розказати про останній і великий симптом ПТСР. Симптоми підвищеного збудження (hyperarousal) — це один із чотирьох ключових кластерів посттравматичного стресового розладу (ПТСР). Вони відображають стан, у якому нервова система перебуває у постійній готовності до небезпеки, навіть коли загрози вже немає. Це — реакція організму, що колись рятувала життя, але після завершення бойових або травматичних подій стає виснажливою і деструктивною.

�� Як з’являються симптоми гіперзбудження
Коли людина переживає травму, мозок переходить у режим виживання — активується симпатична нервова система (“бий або тікай”). Основну роль тут відіграє мигдалеподібне тіло (амигдала) — центр страху, який посилає сигнал про небезпеку навіть після того, як ситуація минула.
Одночасно гіпокамп, який відповідає за контекст і пам’ять, починає працювати гірше: він не може чітко “відокремити” минулу загрозу від теперішнього спокійного моменту.
Через це організм застрягає у стані постійної бойової готовності — серце працює швидше, м’язи напружені, сон поверхневий, людина реагує надмірно на будь-які подразники.

Як проявляються симптоми
�� Підвищена пильність (гіпервігілантність) — постійне очікування небезпеки, потреба контролювати простір, перевіряти двері, вікна, шляхи відступу.
�� Переляк від раптових звуків чи рухів — сильна реакція на хлопки, гучні голоси, техніку, петарди.
�� Проблеми зі сном — труднощі з засинанням, часті пробудження, кошмари, неможливість розслабитися навіть уві сні.
�� Дратівливість і спалахи гніву — будь-яка дрібниця може викликати емоційну вибухову реакцію.
�� Постійна напруга у тілі — головні болі, біль у шиї, спині, відчуття “стиснення грудної клітки”.
�� Проблеми з концентрацією — складно зосередитися, бо мозок постійно “сканує” довкілля на ознаки небезпеки.
�� Фізичне виснаження — організм витрачає багато енергії на підтримання стану настороженості.

Що відбувається у мозку?
�� Мигдалеподібне тіло надмірно активне, навіть без реальної загрози.
�� Префронтальна кора (центр мислення й контролю) “вимикається”, тому важче раціонально оцінювати ситуацію.
�� Гіпокамп не може “вписати” травматичний досвід у часову послідовність — тому минуле “проривається” у теперішнє.

Як працювати з симптомами гіперзбудження
1. Психотерапевтична робота
�� Психоедукація. Пояснення того, що це — не “слабкість”, а фізіологічна реакція мозку, допомагає зменшити відчуття провини.
�� EMDR
�� Когнітивно-поведінкова терапія (КПТ)
��Тілесно-орієнтовані методи

2. Регуляція тіла
�� Дихальні вправи. Наприклад, подовжене видихання (4 секунди вдих – 6 секунд видих) знижує активність симпатичної системи.
��Заземлення. Усвідомлення тіла, контакт із навколишнім світом: відчути опору ніг, температуру повітря, фактуру предметів.
��Рух. Біг, плавання, йога або ходьба допомагають “розрядити” накопичену енергію стресу.
��Ритуали безпеки. Створення власних щоденних практик — наприклад, фіксовані години відпочинку, спокійна музика перед сном, стабільний розпорядок дня.

3. Підтримка середовища
��Людині важливо мати спокійний, передбачуваний простір, без різких звуків і агресивних подразників.
��Повага до особистих меж. Не змушувати говорити про травматичний досвід, якщо вона не готова.
��Соціальна підтримка. Безпечні стосунки допомагають знизити рівень настороженості.

�� Висновок
Симптоми підвищеного збудження — це ознака того, що система безпеки людини “застрягла” у режимі тривоги. Вони формуються як наслідок нейрофізіологічних змін у мозку після травматичних подій, але піддаються корекції через поєднання психотерапії, тілесної регуляції та усвідомленості.

Більше про це поговоримо на навчанні.
Я проводжу майстер-класи по темі взаємодії військових і цивільних.
Працюю в шпиталі для військових.
20 жовтня, сьогодні, ми починаємо. Запис буде.
Реєстрація:
https://forms.gle/t8QzCK3BpLnRhHMZ7

Це серія постів про ПТСР
Пост про комунікацію тут:
Пост про історію ПТСР тут;
Всі пости за хештегом #ПТСР

А якщо це корисно — поставте �� або + в коментарях.
@bagnenkoPsy