Як не треба. Типові помилки в комунікації з військовими. Частина 2

Я обіцяв написати продовження про помилки у взаємодії з військовими. Вважаю, що це треба проговорювати постійно. Можливо я і задовбав трохи темою про комунікацію, але я чую таку кількість помилок і знецінення від військових в кабінеті про спілкування з цивільними, що розумію, ця тема актуальна і потрібна.

Повторю важливе і базове.

Спілкування для військового може стати маркером того, чи взаємодіяти з вами.
Перша зустріч і перший контакт ключові. Якщо ви не робите базовий мінімум - він не буде вам довіряти. Тому багато ветеранів просто сидять вдома, бо там немає людей і так спокійніше.
�� Головний принцип взаємодії: Військові потребують не жалості й не пафосу, а поваги, спокійної присутності, щирої підтримки без тиску.

Сьогодні розкажу про помилки з 6 до 10. І потім планую зробити ще третю частину.

6. Ігнорування сигналів.

Якщо військовий уникає теми чи змінює розмову, варто поважати межі. Продовження наполегливих запитань є порушенням безпеки.
Тіло, погляд, поведінка - багато невербальних сигналів скажуть вам про те, чи хоче він продовження розмови, чи ні.


7. Фальшива підтримка.
Надмірний оптимізм у стилі «Все буде добре» може здатися байдужістю до реального болю.
Найгірша фраза “тримайся”.
– Шо за ідіотська фраза “тримайся”, це просто фраза “на отвалі” – сказав мені нещодавно пацієнт в кабінеті

8. Дотепи або чорний гумор у невдалий момент
По-перше, це може звучати як образа чи знецінення пережитого.
По-друге, чимало хлопців мені казали, що від цивільних це звучить як бажання “примазатись”, стати своїм. Але не переживши досвід бойових дій, це виглядає як мінімум недолуго, а як максимум дуже зверхньо і відштовхуюче.

9. Переведення теми на себе
«Я тебе розумію, бо й у мене були проблеми…»
“Слухай, знаєш, які труднощі у мене зараз”
Це віддаляє, бо цивільні «проблеми» сприймаються як дрібниці.
Завдяки військовим всі цивільні загалом мають можливість жити і ходити вулицями, тому мінімальна вдячність - це база.

10. Дотик без дозволу і різкі рухи
Обійми чи поплескування можуть викликати агресію або тривогу.
Я коли консультую і навіть просто мені треба відкрити штори поруч - я завжди проговорюю.
Військовий після зони бойових дій може знаходитись в стані постійної напруги, симпатична нервова система заведена і він в постійному очікуванні небезпеки.
Ваші різкі рухи або дотик можуть зруйнувати ту довіру, яка починається.

Більше про це будемо говорити на навчанні.

Я буду проводити майстер-класи по темі взаємодії військових і цивільних.
Працюю в шпиталі для військових, є деякийдосвід.
13 жовтня ми починаємо.
Буде 3 майстер-класи - 1 на тиждень.

Кому буде корисно
✅ Родичі військовослужбовців
✅ Спеціалісти допомагаючих професій - волонтери, активісти, психологи
✅ Всі, хто хоче глибше розуміти мислення військових і як мудро взаємодіяти

Теми:
Тема 1. Базова психоедукація. Що таке ПТСР. Як виглядають симптоми ПТСР і чому їх не варто лякатись. Як комунікувати. Що говорити і чого уникати. Це оновлений майстер-клас.
Тема 2. Як підтримати і говорити. Що говорити і чого уникати. Військові і цивільні. Базові навички. Базові принципи побудови контакту. Техніки і вправи, які працюють. Правила бою, за якими живе військовий.
Тема 3. Саморегуляція того, хто підтримує. Втрати. Техніки для відновлення після втрат. FAQ

Також буде присутній діючий військовослужбовець, який поділиться особистим досвідом.
Більше інформації - за посиланням.
Реєстрація тут:
https://forms.gle/t8QzCK3BpLnRhHMZ7
Запрошую.

Це серія постів про ПТСР і комунікацію
Пост про комунікацію тут:
Пост про історію ПТСР тут;
Пост про помилки в комунікації, частина 1. Тут

На фото я з військовим, якому подарував книгу про відновлення після ПТСР і з яким дуже добре працювали місяць тому. Він дозволив викласти його фото.
А якщо це корисно — поставте �� або + в коментарях.

Хочу написати продовження посту про помилки в комунікації і правильну комунікаці..
І дякую вам за те, що розповсюджуєте ці знання, нам всім так важливо, що прірва між цивільними і військовими зменшувалась.
@bagnenkoPsy