Що таке робота горя і навіщо вам це знати? Серія. Горе, втрати і нове життя.

Я працюю з втратами, а зараз пишу книгу про втрати і горе і зараз процес інтенсивного редагування і занурення. Матеріалу дуже багато, і я вирішив потроху ділитись матеріалами.

Також працюю зараз з клієнтами виключно в темі горювання і втрат.
Якщо це ви і ви проживаєте втрату - напишіть, у мене є 2 місця в роботу до кінця вересня.

В цій серії статей: «Горе, втрати і нове життя» я хочу ділитись важливими напрацюваннями і знахідками.
Водночас, тут буде і багато базових речей і термінів, які для фахівців знайомі.

Сьогодні поговоримо про роботу горя.


Що таке «робота горя»
Робота горя - це процес, у якому людина поступово приймає реальність втрати, проживає пов’язані емоції і перебудовує своє життя без померлого. Термін підкреслює, що горювання вимагає зусиль: внутрішніх, емоційних, іноді й фізичних. Це не пасивний стан, а активний психічний процес.

Поняття «Trauerarbeit» («робота горя») вперше ввів Зигмунд Фройд у статті «Trauer und Melancholie» («Скорбота і меланхолія», 1917). Він описав, що після втрати об’єкта любові психіка повинна «поступово відв’язати» емоційні інвестиції (лібідо) від померлого і перенести їх на інші об’єкти чи життєві цілі.

Зазвичай людина уникає горювання.
Але саме занурення в ці емоцію, бодай короткочасне - допомагає рухатись на шляху проживання втрати і прийняття нової реальності.

Сучасне розуміння
Сьогодні психотерапевти не обмежують роботу горя тільки «відривом від померлого», як зазначав Фройд на початку ХХ сторіччя.
Вважається, що горювання також включає збереження «продовженого зв’язку» з померлим - через пам’ять, символи, внутрішній діалог.
Модель подвійного процесу горя (Stroebe & Schut, 1999) показує, що людина рухається між двома «полюсами»:
• орієнтація на втрату (сум, біль, спогади),
• орієнтація на відновлення (практичні справи, нові ролі, життєва адаптація).


Навіщо вам знати про роботу горя?
1. Розуміння нормального процесу
• Коли знаєш, що біль, смуток, гнів, провина — частина роботи горя, менше страху та сорому: «Я не збожеволів/збожеволіла — це нормально».
2. Визнання активної ролі
• Горювання — не пасивне чекання, а психічна робота, яка вимагає уваги до емоцій, думок і тілесних реакцій.
• Усвідомлення цього дозволяє контролювати процес, а не піддаватися йому повністю.
3. Попередження ускладненого горя
• Коли горе «не працює», емоції пригнічуються, виникає сором, тривога, соматичні симптоми, депресія.
• Розуміння роботи горя допомагає не блокувати емоції, а дати їм можливість проходити через себе.

Розлад тривалого горя – це тривале горювання, яке супроводжується тугою, заклопотаністю і має як мінімум 3 з наступних симптомів - зневіра, уникнення, інтенсивний емоційний біль, труднощі з продовженням життя, емоційне заціпеніння, відчуття безглуздості, порушення ідентичності та самотність.
В останніх редакціях Міжнародної класифікації хвороб (МКХ-11; ВООЗ, 2019) та Діагностичного і статистичного посібника з психічних розладів (DSM-5-TR; АПА, 2022) включена нова діагностична категорія, якою ми можемо позначити нездорове, стійке горе.
Важливо працювати з горем і давати місце горю, тоді є велика ймовірність, що до розладу тривалого горя не дійде.
Тому так важливо розуміти роботу горя.
Бо втрати - це частина життя багатьох з нас.

Якщо це корисно - поставте �� або + в коментарях.
Планую написати про особливості підтримки військових в горюванні. Про міфи, які існують. І про базові принципи підтримки в горюванні, якщо ваш близький горю..

А також якщо вам потрібна підтримка і робота з клінічним психологом в вашому процесу горювання - беру в роботу зараз виключно тих, хто проходить і проживає втрати.
Якщо це ви - пишіть, будь ласка. Напишіть мені на пошту house.in.a.mountain.valley@gmail.com або в особисті @bgnnk.
З’явилось 2 місця до кінця вересня. Готовий працювати з темами горя і втрат.

Якщо це корисно - поділіться з іншими.
Автор тексту: Володимир Багненко
@BagnenkoPsy