Втрата волі і вивчена безпорадність. Відновлення після полону. Частина 3.

Я працюю зі звільненими з полону як клінічний психолог, мій досвід не абсолютний, але я вирішив трохи систематизувати всі знання, які вивчав і бачив, і поділитись їми.
Якщо це буде корисно - не забудьте поставити + в коментарях і зробити репост

Я побачив одну закономірність в роботі з деякими військовими, які звільнені з полону і почав глибше це вивчати.
Я назвав її втрата волі, а потім знайшов ще 2 терміни, які дуже про це. Мартін Селігман про це пише і Джудіт Герман.

— Вивчена безпорадність (learned helplessness) — Мартін Селіґман, теорія про те, що після тривалого досвіду неконтрольованих страждань людина перестає намагатися змінити ситуацію, навіть коли така можливість з’являється.
— Синдром заручника - це відчуття нездатності функціонувати без чітких зовнішніх правил та контролю, характерне для колишніх в’язнів або людей, які довго перебували в тотальних установах (в’язницях, таборах).

Втрата волі після психотравмуючої події — це захисна реакція психіки на досвід, у якому людина пережила високий рівень безсилля, страху або фізичної й емоційної болючості. Такий стан не є "слабкістю" — це результат дезорганізації базових структур психіки, що відповідають за мотивацію, ініціативу і здатність діяти.

Важлива ремарка: не всі, хто звільнений з полону має вивчену безпорадність або втрату волі. Звісно, ні.
Людина ізолюється від інших і втрачає зв’язок.
Це відчуття безпорадності і втрати волі розповсюджується на багато сфер життя.

Ось що пише про це Джудіт Герман:
«Безпорадність та ізоляція - це ядро психічної травми. Здобуття влади та налагодження зв’язку з людьми навколо є основою видужання.»

Що робити і чи можна це відновити?
Важливо відмітити, що відновлення після травмуючого досвіду полону можливе.

Ось кілька порад, що варто робити.
1. Визнати цей стан нормальним
• Це природна реакція на довготривале перебування в умовах, де особа була позбавлена можливості приймати рішення.
• Не слід тиснути чи змушувати - важливо зберігати терпіння.

2. Поступово відновлювати відчуття контролю
• Дозволити людині робити маленькі вибори: у побуті, харчуванні.
• Запитувати думку, давати прості завдання.

3. Розвивати активну участь у повсякденному житті
• Повернення до звичних дій у безпечному середовищі.
• Рутинні справи — як опора: приготування їжі, проста робота, прогулянки.

4. Працювати з тілом
• Фізична активність (навіть мінімальна) підвищує рівень енергії та покращує контакт із собою.
• Просте дихання, розтяжки, легка зарядка, пробіжки

5. Залучення до сенсотворчих активностей
• Допомога іншим, волонтерство, догляд за тваринами або рослинами — все це повертає відчуття значущості.
• Логотерпевтичні вправи (про них я писав окремо і розказував на майстер-класах моїх)

6. Психотерапевтична підтримка
• Робота з фахівцем дозволяє поступово знижувати відчуття провини, безсилля та замороження.
• Корисні напрямки: тілесно-орієнтована терапія, логотерапія, EMDR, наративна терапія.

Втрата волі - це симптом, а не "характер".
Вона піддається терапії, якщо діяти поступово, бережно і з урахуванням темпу самої людини.
Воля повертається через відновлення сенсу, зв’язків, контролю і безпеки.
Дуже важлива сама інтеграція в суспільство, знаходження і налагодження.

А якщо хочете більше розібратись в цьому питанні - запрошую на майстер-клас.
Реєстрація тут. Стартуємо 19 серпня. Там буду глибоко розбирати цю тему.
https://forms.gle/1WJ2QbkQRy45P4hn6
Кількість місць - всього 12.

Кому буде корисно:
1. Родичі, у яких близькі в полоні
2. Спеціалісти допомагаючих професій - волонтери, активісти, психологи
3. Всі, хто хоче глибше розуміти мислення звільнених з полону і як мудро взаємодіяти
І побачимось на майстер-класі.
Якщо хочете підтримати роботу для хлопців - закупку ліків, книг, необхідного - то ось постійна банка:
��https://send.monobank.ua/jar/6ScUbedaAP

В наступних постах хочу написати про етапи інтеграції досвіду і адаптації до нового життя.
Якщо це корисно - поставте + або вогник.
Всі частини можна знайти за хештегом #Полон
@BagnenkoPsy