9 принципів підтримки звільнених з полону.

Продовжую писати про звільнених з полону, бо бачу, що це дуже потрібно. Дякую за ваші реакції

Я працюю зі звільненими з полону як клінічний психолог, мій досвід не абсолютний, але я вирішив трохи систематизувати всі знання, які вивчав і бачив, і поділитись їми.
Якщо це буде корисно - не забудьте поставити + в коментарях і зробити репост

Сьогодні поділюсь тим, які принципи працюють і що важливо для взаємодії з військовими і цивільними, які звільнені з полону.

Важливе уточнення. Не можна стигматизувати - кожен досвід унікальний.
Не можна узагальнювати досвід полону. неправильно казати, що всі, хто пройшли полон мають травму, ПТСР, комплексний ПТСР, прихований сором чи провину.
Все дуже і дуже індивідуально.
Хтось пережив його і став міцніше. Хтось страждає.
У мене був випадок, коли 2 хлопці, захисники Маріуполя, потрапили в полон, провели в виправних колоніях 3 роки і вийшли. І у них абсолютно різний досвід перебування в полоні.
Один майже втратив суб’єктність, авторську позицію і йому складно навіть робити прості кроки в житті. І ми починали з цього.
Інший загартувався, став сильніше. І вже планує бізнес і розказував мені на зустрічах про свої плани.
Стигматизація протипоказана.

Саме тому і відновлення кожного має бути індивідуальним.
Не можна просто брати якусь програму чи матеріали, і на всіх одягати однаковий «одяг», план взаємодії.

Принципи підтримки і взаємодії
Ось 9 принципів взаємодії зі звільненими з полону, які варто враховувати фахівцям, волонтерам, родичам та всім, хто підтримує:

1. Допомагай в простих речах, не психологічних.
Подати документи в державні установи.
Допомогти зі вступом в ВУЗ. Пояснити, як працює ДІЯ. Знайти юриста.
Насправді в перші півроку саме така допомога буде дуже дієвою. Деякі люди коли потрапили в полон, тоді в Дії було в 10 разів менше всього.
З деякими з хлопців я обговорював подачу документів на отримання прав водіння і нюанси, як я це робив.
Нуль взагалі якихось складних психологічних практик. 100% турботи.

2. Не примушуй до розповідей
Розповідати людина почне тоді, коли буде відкрита. Навіть якщо мовчання здається напруженим — це може бути форма самозахисту. Поважай право мовчати.

3. Створюй безпечний простір
Спокій, стабільність, передбачуваність — ключові умови для відновлення після полону.

4. Поважай межі людини і не порівнюй досвід
Не став нав’язливих запитань. Людина сама вирішує, коли і скільки розповідати про пережите.
Не знецінюй пережите словами “іншим було гірше” або “добре, що живий”.

5. Говори просто і ясно
Людина після полону може бути у стані тривоги чи дезорієнтації. Уникай абстракцій, іронії чи зайвих жартів. Звісно є і ті, хто вже відновився і на жарти добре зреагують

6. Визнавай силу, гідність і витривалість
Але не романтизуй травму. Людина не зобов’язана бути “героєм” чи “сильним”.

7. Не очікуй швидкого відновлення
Полон залишає глибокий слід. Повернення до звичного життя - це тривалий процес.

8. Залучай інших фахівців, коли потрібно
Шукати інших фахівців потрібно. Іноді потрібен фізіотерапевт, реабілітолог, рентгенолог і інші спеціалісти.
Не психологією єдиною (пробачте мене колеги)

9. Будь поруч, не нав’язуючись
Часто найкраща підтримка - це бути поруч, коли інша людина до цього готова. Мовчання теж може бути формою присутності.

А якщо хочете більше розібратись в цьому питанні - запрошую на майстер-клас.
Реєстрація тут. Стартуємо 19 серпня. Там буду глибоко розбирати цю тему.
https://forms.gle/1WJ2QbkQRy45P4hn6
Кількість місць - всього 12.

Кому буде корисно:
1. Родичі, у яких близькі в полоні
2. Спеціалісти допомагаючих професій - волонтери, активісти, психологи
3. Всі, хто хоче глибше розуміти мислення звільнених з полону і як мудро взаємодіяти

Якщо це корисно — поставте ��або + в коментарях. Бо є ще чимало важливого, про що можу написати, але це займає багато часу.

А якщо хочете підтримати роботу для хлопців - закупку ліків, книг, необхідного - то ось постійна банка:
��Посилання
https://send.monobank.ua/jar/6ScUbedaAP

Всі частини можна знайти за хештегом #Полон
@BagnenkoPsy