Звільнені з полону. Базове відновлення. Частина 1.

Зараз дуже багато працюю зі звільненими з полону, спитав вас, чи це цікаво і отримав багато реакцій, що так. То ж, виконую.

Полон, на мій погляд - це один з найважчих досвідів, який може переживати людина. Повне обмеження всього. І невідомість, чи це закінчиться колись.

При цьому, коли люди звільняються з полону - багато хто намагається показувати і транслювати, що все добре. Це те, що мене дивувало і продовжує дивувати, хоча я і розумію причини. Думаю, причин тут кілька - уникання болючих спогадів і почуття сорому, яке домінує.
З іншого боку у багатьох дійсно все в порядку.

Також варто відзначити, що полон передбачає дуже сильне порушення меж.
Порушення особистих меж у людини, яка перебувала в полоні, відбувається на глибокому фізичному, емоційному та психологічному рівнях. Це впливає на її здатність захищати себе, довіряти іншим і відчувати себе у безпеці.

Наприклад, людина буде скасовувати домовленість, боятись зайти в приміщення наодинці з вами.
Та навіть в дрібницях при вході в мій кабінет - людина стає струнко до стіни, як на допиті.

І це неможливо відновити швидко. Потрібен час і багато часу.

Ось 5 рівнів, на яких відбувається порушення меж

1. Фізичні межі
Що відбувається:
– Примусове перебування в замкненому просторі
– Відсутність контролю над власним тілом
– Насильство, тортури, приниження
– Порушення режиму сну, харчування, гігієни
Наслідки:
– Тіло більше не сприймається як «дім»
– Підвищена тривожність і недовіра до будь-якого фізичного контакту
– Реакція «замороження» або агресивне захищання простору

2. Емоційні межі
Що відбувається:
– Постійне приниження та знецінення почуттів
– Заборона виражати страх, гнів, сльози
– Ігнорування або покарання за емоційні реакції
Наслідки:
– Людина не розуміє, що їй «можна» відчувати
– Плутанина у власних емоціях або повна емоційна відстороненість
– Нездатність говорити про свої потреби

3. Психологічні межі
Що саме відбувається:
– Довготривале позбавлення контролю над життям
– Психологічне тиснення, погрози, ідеологічна обробка
– Нав’язування провини або безпорадності
Наслідки:
– Людина починає сумніватися у власній цінності
– Зникає відчуття «я маю право сказати ні»
– Потреба в дозволі чи авторитеті для будь-яких дій

4. Межі приватності
Що відбувається:
– Відсутність особистого простору
– Постійний контроль, нагляд, заборона залишатися наодинці
– Втручання в інтимну сферу
Наслідки:
– Відчуття повної відкритості та вразливості
– Уникання близьких стосунків або навпаки — залежність
– Підвищене прагнення контролювати інших чи самого себе

5. Межі у стосунках
Що відбувається:
– Полон знищує довіру: хто друг, хто ворог — неясно
– Людину змушують діяти проти власних переконань
– Ізоляція від близьких, зрада або маніпуляція
Наслідки:
– Труднощі у відновленні довіри після повернення
– Уникання прив’язаності або гіперзалежність
– Страх бути знову використаним
Я часто кажу на зустрічі зі звільненими з полону - що ви маєте право на “ні”, можете не відповідати.

Основні цілі щодо відновлення меж можуть звучати приблизно так:
1. Відновити відчуття контролю над тілом і простором
2. Сформувати безпечну емоційну «зону» для вираження почуттів
3. Допомогти розпізнати, де проходять особисті «так» і «ні»
4. Навчити розрізняти здорові й травматичні стосунки
5. Поступово будувати довіру через стабільні контакти

Як каже Джудіт Герман в своїй книзі “Психологічна травма та шлях до видужання”, якщо довіра відновлена хоча б в одному контакті - тоді вона поступово відновлюється у всіх.

Робота зі звільненими з полону передбачає 3 фази роботи.
1. Стабілізація і безпека.
2. Інтеграція досвіду.
3. Повернення до майбутнього
Про це розкажу в наступних дописах.

P.S. До речі, мова важлива. Чую як багато хто на звільнених з полону говорить «військовополонений». На навчанні в Лісовій Поляні ми говорили про те, як ми називаємо, впливає і на стан людини. Вони вже не військовополонені, вони звільнені.

Якщо це було корисно і вам цікаве продовження - поставте ��або + в коментарях.
#ЗвільненіЗПолону
@bagnenkoPsy